Тестові випробування «механізму прощення» для приїжджих, які не обтяжують себе формальностями, тривають у Москві та Підмосков'ї з кінця серпня і закінчаться 1 грудня.
За словами начальника управління зовнішньої трудової міграції ФМС РФ В'ячеслава Поставніна, за перші два місяці легалізовано 2 тис. гастарбайтерів. Щоправда, для експерименту «Міграція та амністія» було обрано лише кілька будівельних об'єктів. Суть акції показового прощення двома словами така: якщо мігрант не йде до ФМС, то ФМС вирушає до мігранта. Тобто бригади ФМС, заявившись на об'єкт, привітно пояснюють переляканим робітникам і роботодавцям, що їхні наміри цього разу добрі й чиновники збираються не штрафувати нелегалів, а реєструвати їх «у встановленому законом порядку».
На несподівану привітність міграційних чиновників і нелегали, і ті, хто їх працевлаштував, реагували цілком передбачувано. «Роботодавець, уже сивий чоловік, був вражений, що в нашій країні, виявляється, можна отак швидко, без зволікань оформити всі документи», – розповів днями В'ячеслав Поставнін. Підсумком московський експеримент уже визнано успішним, і тепер планується поширити його ще на низку регіонів. Окрім Москви та Московської області, послаблення при оформленні документів для мігрантів готові надати Приморський край і Сахалін, Іркутська область і Краснодарський край.
Щоправда, конкретні терміни амністії нелегальних гастарбайтерів поки що не визначені через відсутність відповідної законодавчої бази. Через це ж отримувати документи заднім числом будуть прибульці лише з тих країн, з якими в Росії існують договори про безвізовий в'їзд. Тобто, як пояснив В'ячеслав Поставнін, ті мігранти, які порушують адміністративне законодавство, але за якими «не значиться кримінально караних діянь», зокрема й перетину кордону без візи. Після оголошення амністії такий нелегал у спрощеному порядку отримає свої основні документи: міграційну картку та дозвіл на роботу. Він витратить на це, як пообіцяв представник ФМС, не більше десяти днів, тоді як зараз цей процес може тривати місяцями.
Одночасно з підготовкою до амністії у ФМС готуються й зміни до законодавства, які покликані зробити пришвидшене отримання документів не разовим заходом, а нормою закону. За словами В'ячеслава Поставніна, у разі ухвалення поправок Росія отримає «найліберальніше міграційне законодавство». Поки ж, за твердженням чиновника, спростити процес заважає тяганина на регіональному рівні та необхідність реєструвати іноземних робітників за місцем проживання, для чого роботодавцю потрібно мати житловий фонд. Необхідно, вважає він, змінити цю норму на реєстрацію в повідомному порядку за місцем перебування.
Як розповів В'ячеслав Поставнін, у Росії зараз за різними оцінками живуть і працюють від 5 до 15 млн нелегалів, приблизно 80% з них – це громадяни колишніх республік СНД. Живуть вони в Росії роками, багато хто обзавівся сім'ями і, якщо не рахувати відсутності документів, фактично інтегрувалися в російське життя. «Якщо ми їх не легалізуємо, ми зробимо їх безправними і штовхнемо на шлях криміналу. Їх можна буде організувати на будь-які заворушення. Якщо ж у них усе гаразд, навряд чи вони ризикуватимуть», – пояснив чиновник.
За розрахунками ФМС, у процесі амністії у восьми регіонах буде прощено та наставлено на путь істинний близько 1 млн гастарбайтерів. Щоправда, така амністія за визначенням не може стати останньою: на місце одних нелегалів приїдуть інші, і рано чи пізно їх також треба буде пробачити й забезпечити документами. Принаймні саме так, як визнав Поставнін, це відбувається в багатьох країнах із великим досвідом прийому робітників з-за кордону. «Амністія – це не панацея, – сказав він. – Але принаймні своєрідний клапан, щоб зняти напругу в суспільстві».
ДО РЕЧІ
Як свідчить офіційна статистика, з 2006 року почнеться абсолютне зменшення працездатного населення. Якщо збережуться сучасні демографічні тенденції, до 2050 року росіян буде не більше 100 млн осіб. До цього часу вчені прогнозують, що в такій країні, як Бангладеш, проживатиме втричі більша кількість людей. Демографічна криза настільки серйозна, що рішення про зміну депортаційної політики на міграційну навесні 2005 року ухвалив особисто російський президент.
Згідно з поправками до КоАП, що набули чинності 2004 року і посилили покарання для порушників міграційного режиму, за використання праці нелегала фірма-порушниця має платити штраф від 50 до 200 тис. рублів (500-2.000 МРОТ), керівник підприємства – 2,5-10 тис. (25-100 МРОТ), а фізична особа (сам нелегал) – від 500 до 2.000 рублів. За надання нелегалам житла приймаюча сторона має заплатити ще 10-50 тис. рублів штрафу. Крім того, введено штраф і для транспортних організацій, які перевозять людей через кордон без належних документів, – 50-100 тис. рублів.