Як зазначає «Русская Германия», серед потоку біженців, які мріють про краще життя, до Німеччини щоденно прибувають не лише сирійці, іракці та жителі балканських держав. Серед шукачів притулку є й жителі найбідніших країн африканського континенту. Які шанси залишитися в Німеччині мають ці люди?
ЕРИТРЕЯ
Більшість африканських біженців, які подають документи на отримання притулку в Німеччині, приїхали з Еритреї. Щомісяця цю країну на узбережжі Червоного моря залишають не менше 5 тисяч осіб. Хоча столиця Асмера – найкрасивіше місто Африки, сама держава вважається однією з найжорстокіших диктатур континенту. Саме тому 77% шукачів з Еритреї в підсумку отримують політичний притулок і право на постійне проживання в Німеччині.
Колишня італійська колонія в 1993 році отримала незалежність від Ефіопії. Відтоді країною править президент Ісайяс Афеворкі. Наскільки дотримуються права людини в цій країні, сказати складно, оскільки уряд намагається не пускати сюди західних журналістів та спостерігачів. Водночас організація «Репортери без кордонів» вважає Еритрею найнебезпечнішою державою для журналістів у світі.
Відомо також, що еритрейці страждають від необмеженої за часом військової служби. Як чоловіки, так і жінки повинні десятиліттями служити в національній армії, без надії колись демобілізуватися. «Солдатські» гроші не дають можливості нормально існувати, водночас дезертирів карають дуже суворо.
НІГЕРІЯ
Нігерію зараховують до однієї з найнестабільніших країн світу. У 1960 році держава стала незалежною, після чого відбулося безліч військових путчів. Починаючи з 2010 року на півночі наводить свої порядки радикальне ісламістське угруповання «Боко Харам» (Boko Haram), члени якого тероризують мирне населення і особливо віруючих християн. Понад 13 000 громадян за останній час стали жертвами терористів.
Країна, багата на нафту, також одна з найкорумпованіших, і не лише в Африці. Однак шанси нігерійців отримати притулок у Німеччині не надто високі. Серед 3446 шукачів, які подали документи до ФРН з січня по липень 2015 року, лише 6% були визнані біженцями.
СОМАЛІ
Сомалі називають «чорною дірою» і країною, де держава фактично здала свої позиції. Після повалення в 1991 році президента Мохаммеда Сіад Барре в Сомалі 20 років не вдавалося сформувати уряд. З 2009 року ісламістське угруповання «Аль-Шабаб» почало контролювати південну та центральну частину країни. У 2012 році було обрано нового президента Хасана Шейха Махмуда, але з безпекою в країні краще не стало. Восени 2013 року бійці «Аль-Шабаба» вбили з помсти в торговому центрі Найробі понад 70 осіб. Від голоду в країні щороку гинуть тисячі людей.
30% сомалійців отримали можливість залишатися в Німеччині як визнані біженці. З січня по липень 2015 року від громадян цієї країни було подано 3347 заяв.
ГАМБІЯ
Президент найменшої держави Африки з 1994 року – Яйя Джамме. Дохід країні приносять туризм і арахісові плантації. Внутрішньополітичну обстановку в країні європейські експерти називають «досить спокійною» і водночас «нестабільною». Це означає, що спокійні періоди змінюються спробами путчу. Правозахисні організації говорять про тортури та арешти опозиціонерів. Від переслідування страждають у країні й люди нетрадиційної сексуальної орієнтації: гомосексуалістів карають тривалими тюремними термінами.
Серед 1 548 шукачів притулку (з січня по липень 2015 року) лише 1% гамбійців отримали право постійно проживати в Німеччині.