Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Інтеграція

ЖИТИ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ: Польща (частина 2)

Майже кожен поляк може дозволити собі власний будинок

Закінчення. Читайте початок матеріалу: ЖИТИ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ: Польща (частина 1)

БІЗНЕСУ: ПІЛЬГИ ЗА ІСТОРІЮ

Зараз, щоб стати бізнесменом у Польщі, потрібно оформити лише одну заяву і подати її за місцем проживання – у районний або обласний центр. Решту влада зробить сама: подасть вашу заяву і в центральні органи влади, і в місцеву податкову. Вам же залишається просто працювати і заробляти.

Розмір податку на прибуток залежить від доходів: люди, які заробляють на рік менше 85 тис. злотих (близько 360 тис. грн), платять 18% від суми, мінус 556 злотих (субсидія на розвиток). Якщо заробітки на рік перевищують 85 тис. злотих, податок становитиме майже 15 тис. злотих (62 тис. грн) на рік + 32% на прибуток, отриманий понад ці 85 тис. Сума податків немаленька, але вона дозволяє полякам почуватися захищеними – адже платник податків може розраховувати і на справді безкоштовне медичне обслуговування, і на негайну відповідь від влади у разі запиту.

Приватний підприємець Гжегош Хайдук, власник причалу з каяками (відкритими двомісними човнами) і невеликого кафе на березі, рік тому розпочав діяльність із 30 каяків. Зараз їх у нього 100, а поруч – солідна дерев’яна споруда: в ній ресторан і готель. На будівництво готелю пішло півроку, ще півроку зайняло узгодження норм з усіма службами.

«Пожежники приїжджають безкоштовно і видають припис на усунення несправностей, якщо їх знаходять. У мене знайшли, – усміхається Гжегош, – тому так затягнулося введення будинку в експлуатацію. Із СЕС складніше: після отримання запрошення у них є два тижні на те, щоб приїхати на об’єкт. Я затягувати не хотів, тому сам за ними з’їздив – це не забороняється. Ця служба платна: година роботи спеціаліста коштує 40 злотих (близько 170 грн). Але якщо жодних недоробок не виявляють, плата не стягується. У мене не знайшли – тож я витратився лише на бензин», – розповідає нам Гжегош.

Підприємство приносить йому менше 85 тисяч злотих на рік, тому податок він платить знижений, і своїми заробітками задоволений.

З другим підприємцем, Владиславом Тато, ми зустрічаємося в елегантному триповерховому ресторані. У XVIII столітті в цій будівлі знаходилося зерносховище, потім довгі роки воно стояло напівзруйнованим. Тоді Владислав, у якого є будівельний бізнес, а відповідно, і вільні гроші, звернувся до влади з пропозицією реставрувати історичний об’єкт і перетворити його на ресторан. Влада ідею сприйняла з ентузіазмом і запропонувала йому кредит на реконструкцію зерносховища (всього під 2% річних). А коли він відмовився, надали пільги на основний бізнес: знизили податки до 16% – доти, доки новий ресторан не вийде на самоокупність.

«Я розміщую рекламу про ресторан на місцевих телеканалах і в газетах. Кількість клієнтів зростає. Тож, думаю, зовсім скоро податки для мене повернуться на попередній рівень», – з усмішкою прогнозує Владислав.

ТУРИЗМ: РОЗВИВАЮТЬ РЕГІОНИ

Опольське воєводство стало першим у Польщі, де почала діяти програма розвитку села. Але розвивати село планують не в аграрному плані, як могли б подумати в Україні, а в туристичному.

«У нас фермерство дуже розвинене і механізоване. У підсумку у селян з’являється багато вільного часу і можливість займатися новою діяльністю – зеленим туризмом. Хтось розводить коней і організовує прогулянки на цих тваринах. Хтось отримує дозвіл, будує біля озера, що належить воєводству, невеликий ставок, у якому розводить форель, і відкриває рибний ресторан. Потім випускає цю форель в озеро та організовує змагання зі спортивної риболовлі, на які з’їжджаються рибалки з усього воєводства. У когось – своє виробництво хліба, і туди привозять групи школярів, щоб показати їм процес випікання булочок. Тут же дітей годують і продають їм сувеніри», – розповідає нам Барбара Камінська.

Також влада рекламує активний спосіб життя. А місцеві готелі на вихідні знижують ціни на проживання: вважається, що в будні в готелях селяться люди, які приїхали у відрядження, а отже, за них платить компанія. Але на вихідних у готелях селяться звичайні люди, дерти з яких утридорога – моветон.

Є у них і Польська туристична організація – державне об’єднання, яке просуває Польщу у світі як туристичний напрямок. «Наша мета – розповісти, що Польща – це не лише Закопане і Краків, а й безліч маленьких міст із давніми замками та унікальними пам’ятками», – говорить представниця організації в Києві Олена Бондаренко.

МОДА: ЗДОРОВ’Я І СПОРТ

Влада в Польщі взялася за пропаганду здорового способу життя. Ідеальний працівник, який сидить в офісі, не має жодного грама жиру в тілі. Пропаганда принесла плоди: курців стало на третину менше (6 млн замість 9 млн). Вести здоровий спосіб життя тепер дуже модно: поляки у вихідні ходять на пікніки, сплавляються на човнах і віддають перевагу еко-продуктам, вирощеним без гербіцидів. Про це нам розповідає українець Володимир Лях – він родом із Тернополя, але 13 років працює в Польщі.

«Гостям, які орендують велосипеди (10-20 злотих на добу (40-80 грн), ми пропонуємо страви з органічних овочів і злаків власного виробництва. Я і сам уже навчився відрізняти органічні помідори від вирощених на добривах. Але ось алкоголь я віддаю перевагу українському – тому що в його якості я впевнений. Мені його з дому передають уже 13 років», – розповів Володимир, розливаючи горілку «Хортиця».

БЕРЕМО ПРИКЛАД ІЗ СУСІДА

Українці на поляків дивляться з білою заздрістю. Багато наших співгромадян польський ривок вважають економічним дивом, а милуючись доглянутими двориками польських сіл, мріють, що колись такий порядок буде і в нашій рідній країні. Нас дивує багато що: і масова готовність поляків подорожувати у вихідні, і охайні будинки, і рівень цивілізації. А от поляки на своє життя... без угаву скаржаться. Тому що у них сусіди – Чехія та Німеччина.

«Ех, маленькі у нас зарплати. Ось у німців заробітки...», – мрійливо кажуть поляки, з заздрістю косячи в бік кордону з «бундесами». «Це ми активні та роботящі? Та ми ліниві, як коти! Ось чехи – ті так. Вони і працюють, і відпочивають, вони взагалі на місці не сидять», – щиро не розуміє наших компліментів спортсмен Гжегош.

Поляків можна зрозуміти. Адже це нормальна людська практика – порівнювати себе з сусідом. І, якщо раптом він живе краще, тягнутися до нього. Розвиватися і йти вперед. Польщі з сусідами дійсно пощастило: поруч з успішними чехами та благополучними німцями дуже хочеться не впасти в багнюку обличчям. Довести їм, а заодно і всьому світу, що є ще порох у порохівницях давньої Речі Посполитої.

Варто і Україні активніше дивитися на Захід, думати, як повторити успіх Польщі, переймаючи все найкраще, що є там.

Зоя РОМАН.
За матеріалами Сьогодні.ua