Тут приватна власність – недоторканна, а готелі на вихідні знижують ціни
Акуратні приватні будиночки, вкриті черепицею та пофарбовані в теплі кольори, відремонтовані та доглянуті, а у двориках пишно цвітуть багаті клумби – складається враження, що в Польщі проходить цілорічний конкурс на найкращий ландшафтний дизайн прибудинкової території. Аби красу у дворі добре бачили сусіди, приватні території огороджені низькими красивими парканчиками – зовсім несхожими на ті бетонні або кам'яні стіни, які зазвичай «прикрашають» приватні будинки в Україні. А акуратний власний будиночок з доглянутим двором може собі дозволити кожен – відтоді, як країна вступила до ЄС.
СТАРТ
Цього року виповнилося рівно 10 років, як Республіка Польща стала членом Євросоюзу. Самі поляки зізнаються: за ці роки країна змінилася до невпізнання. І це не дивно: за даними міністерства фінансів Польщі, ЄС влив в економіку країни вже понад 100 млрд євро, а за бюджетом на 2014–2020 роки, на її розвиток передбачені ще 105 млрд євро. Сума, безсумнівно, вражає. Однак мало просто отримати гроші – потрібно правильно їх розподілити та витратити.
«Перша хвиля європейських грошей була спрямована на те, щоб витягнути економіку Польщі на рівень країн ЄС і згладити наявні відмінності. А друга, починаючи з 2007 року, спрямовувалася вже на подальший розвиток країни», – розповідає заступник мера міста Ополе (центр Опольського воєводства) Данута Весоловська.
Зараз Польщу називають «Китаєм Євросоюзу»: її економіка продовжувала розвиватися і під час світової кризи. Навіть у 2008 році, коли всі країни спільноти пережили обвал виробництва, ВВП в республіці показав плюс 1,7%.
Секретів успіху у поляків декілька. По-перше, влада активно підтримує дрібний та середній бізнес: щоб відкрити власне підприємство, громадянину країни потрібно лише подати заяву. Диференціація податкових ставок (сума податку залежить від розміру отриманого прибутку) дає підприємцям можливість активно розвиватися. Індустріальні парки, про які в Україні невпинно говорять, але не поспішають впроваджувати, в Польщі успішно функціонують: багато іноземних компаній, скориставшись можливістю відкрити промислові об'єкти на пільгових умовах та з низькими податками, відкрили тут свої виробництва. І тепер країна експортує до ЄС товари своєї промисловості (електроприлади, автозапчастини тощо), а рівень безробіття падає.
Розвивається і сільськогосподарський сектор: він дає 4,5% ВВП Польщі (в Україні у 2013 р. – 9,9%. – Авт.). Акцент тут роблять на рослинництві – наприклад, ревінь та червону смородину вирощують у промислових масштабах і експортують практично до всіх країн Євросоюзу, а польські полуниця та яблука відомі в усьому світі.
Найскладніше, за словами самих поляків, їм далася «реформа свідомості». Або, якщо перекладати на зрозумілу нам мову, – викорінення «совка» в психології місцевого населення. «Зараз от, наприклад, ми проводимо так звану «сміттєву революцію», – пояснює нам Данута Весоловська. – Впроваджуємо практику сортування відходів, і вчимо дітей у школах, як важливо жити в чистоті. Але все одно є люди, в основному старшого покоління, які примудряються виносити сміття в ліс – хоча під будинком стоїть контейнер. Психологію таких людей змінити найскладніше. Але ми намагаємося».
ЖКГ: «ТЕПЛОМОДЕРНІЗАЦІЯ» ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ
Середня зарплата в Польщі – 800-1000 євро (від 3500 злотих, або 15 тис. грн). Мінімалка з січня 2014 року – 300 євро (1200 злотих або 5200 грн). А от співробітнику з вищою освітою, який працює за фахом, не можуть платити менше 1000 євро (4,2 тис. злотих, 17 тис. грн). Поняття ж мінімальної пенсії немає: якщо людина не працювала і не платила податки, то держава їй нічим не зобов'язана. Середня ж пенсія в Польщі – 1600-1800 злотих (6700-7200 грн).
Також пенсіонерам покладені пільги – вони різні в різних воєводствах. Так, у Варшаві люди, які досягли 70 років, можуть безкоштовно їздити в міському транспорті, а в Опольському воєводстві пенсіонери не платять абонплату за телебачення. А от малозабезпеченим сім'ям жодні дотації не передбачені.
КОМУНАЛКА
Ціна послуг ЖКГ варіюється, залежно від населеного пункту. «Я живу в селі Гоголіне. У мене приватний будинок у 120 кв. м. Вода своя (свердловина), плачу тільки за електрику, а взимку додається газ. Влітку на комуналку йде 150 злотих у квартал (600 грн, 200 грн на місяць). Взимку – близько 220 злотих у квартал (900 грн, 300 грн на місяць)», – говорить місцевий житель Олександр Марчик. Він працює водієм, заробляє 2,5 тис. злотих (10,5 тис. грн). Але впевнений, що комуналка йому обходиться жахливо дорого.
У великих містах комунальні послуги в рази дорожчі – там потрібно оплачувати, окрім тепла та води, прибирання прибудинкової території. Набігає 250-400 злотих щомісячно (1200-1600 грн). Мешканці елітних будинків у центрі Варшави можуть платити навіть 1200 злотих (5 тис. грн) – але сюди входить відвідування спортзалу, СПА та салону краси, розташованих у будинку.
ПРОГРАМИ
Старі будинки в Польщі модернізуються, аби не втрачали марно дороге тепло: програма з енергозбереження затверджена ЄС, і під неї виділені мільярди євро. Є навіть термін – «термомодернізація». Якщо власник приватного будинку бажає модернізувати житло, він може претендувати на дотацію або кредит під відсотки нижчі за банківські. Для цього потрібно провести енергоаудит (розділити кількість тепла, витраченого на опалення, на площу будинку – такий аналіз проводять фахівці). Якщо результати виявляться невтішними, влада позичить власнику гроші під 1-1,5% річних. За них можна утеплити стіни, поставити енергозберігаючі вікна та замінити підлогу – за цільовим використанням коштів простежать енергоаудитори.
У багатоквартирних будинках модернізація проводиться в основному за рахунок мешканців: 99% будинків перебувають у владі ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків).
Мешканці платять додатково 30-50 злотих (120-200 грн) на місяць у «ремонтний фонд»: за ці гроші щорічно оновлюють зовнішній вигляд будинків, ремонтують ліфти та дахи. Тому у мешканців старих будинків у Варшаві чи Кракові сума комуналки вища, ніж у власників квартир у нових будинках – адже старі постійно потребують ремонту. Можуть претендувати ОСББ і на дотації від уряду – якщо грошей, зібраних з мешканців, не вистачає на ремонт. Все робиться за «просторовим планом міста»: розмалювати багатоповерхівку у всі кольори веселки не можна – лише в пастельні тони!
СЕЛА: БЕЗ ШКІЛ ТА РИНКІВ
У польських селах проживає близько 40% населення, адже купити пристойний будинок або побудувати його коштує 35-40 тис. євро. І банки борються за клієнтів, пропонуючи іпотеку на 25 років під 3-4% річних. Щомісячний платіж всього 185 євро. Враховуючи, що середня зарплата 800-1000 євро, дозволити його собі може практично кожен.
Села в Польщі невеликі – є такі, де живе 250-300 осіб. Але навіть у такому обов'язково є свій магазин, дільничний лікар і поліцейський. Школи та садка може не бути: вони часто одні на кілька сіл, а дітей кожного ранку возять автобусами. Збоїв не буває. «Якщо автобус не прийде, преса одразу ж роздмухає скандал. І керівництво району одразу ж звільнять», – пояснює заступник голови облради Опольського воєводства Барбара Камінська.
До садка батьки возять дітей самі, – купити стару машину з об'ємом двигуна 1-1,5 літра (таких у Польщі найбільше – вони економні, а бензин дорогий, величезних позашляховиків у країні практично немає) можна за 1,5-2 тис. євро. Немає в селах і ринків, а торгівля із землі заборонена – як і у всьому ЄС. «Фермери продукцію здають оптовикам, а все необхідне люди купують у магазинах. У ринках немає потреби», – каже Барбара.
Втім, один намет ми знайшли: в Ополе жінка продавала гриби та овочі. Така торгівля допускається, якщо у фермера є всі дозволи, а овочі – власні. Зараз сезон перцю, картоплі, цибулі та грибів – це й продається. А ось бананів чи ківі на таких розкладках не зустрінеш ніколи.
Читайте продовження матеріалу: ЖИТИ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ: Польща (частина 2)
Зоя РОМАН.
За матеріалами Сегодня.ua