У новорічний тур цієї зими я їздив до Фінляндії. На відпочинок вирушив разом із мамою та друзями. У нас була велика, весела компанія. Прилетіли в холодну країну рано вранці, тому в нас був цілий день, щоб освоїтися та зрозуміти, як тут все влаштовано. Основною метою поїздки було катання на сноуборді і, звісно ж, відпочинок. Коли ми побачили фасад готелю, в якому будемо жити, то одразу зрозуміли: відпочинок вдасться.
Наступного дня, добре виспавшись та відпочивши, ми в усьому спорядженні вирушили до гірськолижних схилів. По прибуттю, одягнувши собі на ноги хто лижі, хто сноуборд, наша компанія кинулася до підйомників. Для початку, оскільки ніхто давно не катався, а хтось і зовсім не вмів, ми піднялися на маленьку гірочку завдовжки тридцять метрів. Скотившись і згадавши, як взагалі слід їздити, всі пішли до підйомників, що везуть на вищі точки гори.
Під час підйому на підйомнику було видно, як люди різної статі та віку підкорюють спуск за допомогою володіння своїм транспортним засобом. Коли ми нарешті доїхали до вершини гори, перед нами відкрився прекрасний краєвид. Ми були над хмарами. Дивлячись вниз, створювалося відчуття, що ти дивишся на велику замерзлу водойму, вкриту снігом. Це було прекрасно.
Але, намилувавшись краєвидом, я з друзями все ж вирішив з'їхати з однієї з численних трас на цій горі. Спустившись і відчувши адреналін у крові, ми знову захотіли екстриму. Опинившись знову на тій самій горі, я запропонував поїхати іншою трасою, і всі погодилися.
Коли я заїхав на так звану дитячу трасу, я ніби потрапив у казку. Навколо співають пташки, стоять милі лавочки та кам'яні скульптури, маленькі олені в загоні дивляться на проїжджаючих повз людей, і все в фантастично красивому лісі. Всі дерева білосніжні та вкриті снігом, ніби так їх природа і створила.
Загалом, у мене канікули вдалися як ніколи. Я відпочив, чудово покатався на сноуборді, побував на оленячій фермі і просто добре провів час. Частіше всім таких захопливих канікул.