Сенат Чехії не підтримав посилення закону про перебування іноземців
На їхню думку, законопроєкт містить пункти, які суперечать конституції Чехії, правовим нормам ЄС та міжнародним зобов'язанням республіки щодо дотримання прав людини. Як зазначає портал Vinegret.cz, тим самим сенатори погодилися з думкою міністра з прав людини Яна Хвойки, який рекомендував не ухвалювати документ у такому вигляді. Тепер документ повернуть до нижньої палати парламенту для внесення правок і повторного розгляду.
Нагадаємо, законопроєкт ініціювало Міністерство внутрішніх справ Чехії, і він без труднощів знайшов підтримку в уряді. Однак у нижній палаті парламенту під тиском правозахисників з нього виключили пункт, який пропонував позбавити мігрантів права судового оскарження відмови МВС у наданні (або продовженні) дозволу на перебування.
Чинний сьогодні закон дозволяє іноземцям спочатку подати апеляцію на негативне рішення відомства, а в разі невдачі звернутися до незалежного суду. Один з авторів поправок, депутат Вацлав Клучка (ČSSD), під приводом надмірної завантаженості судів та «актуальної ситуації з безпекою» пропонував передати ці повноваження комісії при самому МВС, яку складно назвати незалежною. «Те, що ми постійно чекаємо судових рішень, нескінченно відкладає термін, коли іноземець покине територію республіки. А це – велика проблема», – заявив він.
У підсумку нижня палата 7 квітня 2017 року виключила цей пункт з остаточної версії документа. Однак у ньому залишилися інші суперечливі поправки, проти яких виступають правозахисники та Рада з прав людини при уряді Чехії. Серед них найбільше занепокоєння юристів викликають такі пункти:
• Скасувати право на так зване тимчасове перебування (přechodný pobyt) для подружжя громадян Чехії з третіх країн (не членів Європейського Союзу). Конкретний приклад: сьогодні жінка з України, яка вийшла заміж за чеха, може попросити дозвіл на тимчасове перебування незалежно від того, за яких обставин вона спочатку в'їхала до республіки. На цей документ вона лише на підставі шлюбу може претендувати навіть тоді, коли її основний дозвіл на перебування закінчився і МВС видало їй так звану «виїзну візу». У нинішньому вигляді законопроєкт скасовує це положення.
• Зобов'язати іноземців надавати чеським відомствам не копії, а оригінали документів, таких як свідоцтва про народження, про шлюб тощо.
• Поширити на іноземців відповідальність за недобросовісних роботодавців. Якщо фірма, де працює трудовий мігрант, заборгувала податковому або митному відомству, це може стати достатньою підставою, щоб не продовжити іноземцю дозвіл на перебування.
• Збільшити строк, протягом якого трудовий мігрант не може змінити тип свого перебування на «підприємництво». Сьогодні він становить 2 роки. Цей строк пропонується збільшити до 5 років.
• Позбавити іноземців права на компенсацію за незаконне затримання в Республіці Чехія.
• Позбавляти або не продовжувати іноземцям дозвіл на довгострокове перебування (довгострокова віза, ВНЖ) за будь-який кримінальний злочин, вчинений умисно.
Міністр внутрішніх справ Чехії Мілан Хованець залишився незадоволений голосуванням сенаторів. «Ми не бачимо там нічого, що суперечило б конституції. Цей законопроєкт потрібен, зокрема для ефективної боротьби з економічною міграцією», – заявив він.
Документ також містить інші важливі положення. Зокрема, вводить новий ВНЖ для інвесторів та спеціальну візову карту для співробітників компаній (karta vnitropodnikového zaměstnance), направлених до Чехії у відрядження.