Спочатку увагу київської публіки привернули біг-борди із зображенням трьох відважних молодих людей і написом «Чому Африка?». А потім до редакції принесли симпатичну пляшку із запискою-запрошенням всередині. З неї ми дізналися, що в середині лютого в Україні офіційно стартував перший етап проекту інтерактивного телевізійного шоу про подорож команди «Equites» до Африки.
У чому ж, власне, суть або, точніше, ідея цього заходу? Для того щоб з'ясувати це питання, 16 лютого журналісти практично всіх провідних столичних мас-медіа були запрошені на прес-конференцію...
Тут ми дізналися, що наші співвітчизники збираються встановити жовто-блакитний прапор на вершинах гір Кенія та Кіліманджаро, вулкана Текелі та Камерун, над водоспадом Вікторія, у пустелі Калахарі та Сахара і на мисі Доброї Надії. Разом – вісім. Але головне, нам представилася можливість «наживо» поспілкуватися з трьома хлопцями з афіш, які об'єдналися в команду «Equites» – Володимиром Вукстою (Голтіс), Олександром Комаровим та Костянтином Могильником. До речі, «Equites» у перекладі з латини означає – вершник. Мандрівники вважають, що саме людина на коні (верблюді) є символом співіснування з природою без насильства над нею. Особливо, якщо відкинути шпори та батіг.
Біографії у хлопців, треба визнати, що треба. Їм позаздрив би не один авантюрист. Крім того, кожен із них володіє кількома іноземними мовами, мистецтвом єдиноборства, відмінно підготовлений фізично, що неодноразово підтверджувалося на ділі. Наприклад, Голтіс десять років тому здійснив 50-денний перехід Тибетського нагір'я з обмеженим запасом води та їжі. Під стать йому й інші члени команди. А найголовніше – у сукупності можливості та навички кожного члена команди значно перевищують рівень звичайних людських можливостей. У цьому журналістів не лише запевнили, а й пообіцяли довести. Пізніше.
Незважаючи на те, що команда оснащена суперсучасною технікою та супутниковим зв'язком, випробування для її членів чекає неабияке: планується за 8-12 місяців подолати 70 тисяч кілометрів важкодоступними та небезпечними територіями, перетнути кордони 37 країн. (До речі, учасники переходу вже зараз зіткнулися з цікавою проблемою. Справа в тому, що в український закордонний паспорт 37 віз не «влазять».)
В екіпіровці команди передбачено практично все, навіть... відсутність зброї. І це незважаючи на те, що під час подорожі загрозу будуть становити не лише хижі тварини, а й не менш хижі люди, яких де-не-де, а на цьому континенті хоч греблю гати. За словами Олександра Комарова, досвід попередніх переходів показав, що часто зброя відіграє лише негативну роль при зіткненні саме з «братом по розуму». А левів та інших «кішок» береться розлякати все той же Голтіс, який (за словами його колег) вміє зображати крик то розгніваного, то скаженого слона. Нам, правда, це мистецтво не продемонстрували, пославшись на ніжні мембрани журналістських мікрофонів.
Що ж до інтерактивного телешоу, то планується протягом усього маршруту не лише знімати документальні фільми, а й час від часу влаштовувати своєрідні привали, під час яких глядачі в студії зможуть спілкуватися з нашими майбутніми героями в прямому ефірі. Крім того, раз на тиждень нам обіцяють показувати по телевізору порцію принад про Африку. І над усім цим можна буде захоплено ахати, сидячи безтурботно в м'якому кріслі, в той час як наші хлопці штурмуватимуть чергову пустелю чи скелю.
Робоча назва телешоу – «Українці, які перевернули Африку» або «Сходження на Африку». Тільки не лякайтеся: ні про який переворот мови немає. Просто організаторам акції (вибачте, шоу) здалося, що якщо зображення Африки на карті перевернути догори ногами, то вийде гора з вершиною в Кейптауні. (До речі, якщо Україну повернути на 90 градусів, теж вийде забавна височина з вершиною в районі Львова).
«А поки (цитую прес-реліз – Авт.) команда тренується перед походом, ми зможемо протягом трьох місяців насолоджуватися рідкісним видовищем – екстремальними акціями «Equites» в рамках програми «Десять кроків до Африки»: вони будуть дихати під льодом, забиратися в автомобілі на... висотний будинок, літати під мостами та ходити на руках по повітрю». Ну, як? Слідкуйте за нашими репортажами.
«Заграниця» №8 (61), 2001 р.