Чи всім у Швейцарії живеться добре? Скільки отримує пілот, декоратор, білетер, керуючий, бібліотекар, ветеринар? У новому випуску «Книги зарплат» проаналізовано зарплати представників двохсот професій. Як уточнює у своїй публікації NashaGazeta.ch, розмір винагороди за працю залежить, серед іншого, від віку, досвіду, кваліфікації, а також компанії, в якій ви працюєте. З цієї причини цифри, наведені нижче, мають лише інформативний характер, а зарплати вказані без вирахування податків.
Найбільшою зарплатою в минулому році – 21077 франків – могли похвалитися фінансові директори кредитних установ із шестирічним досвідом роботи. Для порівняння, директор Цюрихського аеропорту та ректор університету отримували 14732 і 14632 франки відповідно. Найменша зарплата виявилася у машиніста на вантажному кораблі – всього 1379 франків.
А тепер конкретні цифри – розміри винагород різних спеціалістів у цілому по країні.
Пілот цивільної авіації (з 16-річним стажем) – 13 440 франків, дипломований бухгалтер – 12 719, професор університету – 11 960, ветеринар (у державній структурі) – 11 153, генеральний консул – 10 963, архітектор – 10 483, суддя окружного суду – 10 400, директор архіву – 10 371, авіадиспетчер – 10 307, співробітник страхової компанії (зі стажем роботи) – 10 281, професор консерваторії (Цюрих) – 9543, розробник-програміст – 9161, військовий льотчик – 9061, священник – 8595, аудитор у банківській сфері (з 5-річним стажем) – 8462, геолог – 8120, перекладач – 8008, лікар – 7436, хімік (Базель) – 7379, юрист у неурядовій організації – 7022, вчитель початкової школи – 6981, фармацевт – 6488, журналіст (з 8-річним стажем) – 6894, бібліотекар – 6606 (з 10-річним досвідом роботи), охоронець у в'язниці (на одному рівні з логопедом) – 6593, аптекар – 6488, соціальний працівник – 6198, програміст – 6000, водій трамвая – 5849 (Цюрих), покрівельник – 5488 (з 5-річним стажем), світлотехнік в Опері Цюриха – 5052, столяр – 4900, масажист – 4800 (з 5-річним досвідом роботи), санітар – 4699, зубний технік – 4600 (з 3-річним досвідом роботи), садівник – 4500 (з 3-річним досвідом роботи), автомеханік – 4400, телеоператор – 4242, художник – 4145, продавець у книгарні – 3950, авіамеханік – 3896, татуювальник – 3800, офіціант мінібару в поїзді – 3750, листоноша – 3668, прибиральниця в лікарні – 3504, собачий перукар – 3300, конюх – 3213, бармен – 3134, таксист – 3100, ді-джей – 2700 (без досвіду роботи), артист цирку – 2000, дівчина-учасниця програми Au-Pair – 1580, мікрофонник у кіноіндустрії – 1470.
Якщо заглянути в минуле, то, за даними Федеральної служби статистики, медіанна зарплата (тобто половина населення заробляє більше, а інша половина – менше) у 2012 році склала у Швейцарії 6439 франків (на 460 франків більше, ніж у 2010-му). При цьому зросли відмінності між регіонами: якщо в Цюриху (найвигіднішому для пошуку роботи кантоні) медіанна зарплата становила 6900 франків, то в Тичино (кантоні з найнижчими зарплатами) – відповідно 5388 франків.
На другому місці за привабливістю зарплат опинилася Північно-Західна Швейцарія (Базель і Аргау – 6653 франки), на третьому – регіон озера Леман (Женева, Во, Вале – 6558), на четвертому – Центральна Швейцарія (6313 франків), на п'ятому – Швейцарське плато (6308), на шостому – Східна Швейцарія (5933) і на останньому – уже згаданий Тичино (5388).
Враховуючи, що світ не населений одними аскетами й безсрібниками, питання про розмір винагороди за працю хвилює дуже багатьох. Що потрібно зробити, щоб отримувати велику зарплату? Кілька порад дала в інтерв'ю газеті L'illustré засновниця женевської консалтингової компанії «Happy at work» Анніка Манссон.
Перш за все, необхідно бути на виду. Той, хто вміє показати себе перед начальством, не виглядаючи при цьому вискочкою (наприклад, скромно, але дуже виразно розповісти про свої результати на зборах), зможе швидше домогтися надбавки до зарплати. «Я зустрічаю багато клієнтів, які не наважуються постукати в кабінет начальника і прямо попросити підвищення зарплати, – поділилася досвідом Анніка Манссон, – і більшість із них – жінки».
Важливо, що до такої розмови потрібно підготуватися: дізнатися власну вартість на ринку праці, діапазон зарплати, в межах якого можна сподіватися на підвищення. В інтернеті є безліч калькуляторів зарплат, але не треба забувати, що у Швейцарії рідко переглядається розмір винагороди за працю після того, як працівник провів деякий час у стінах компанії, – на відміну від Франції, де у багатьох фірмах таке трапляється щороку.
Якщо працівник бажає надбавки, він має щось запропонувати зі свого боку, бути професіоналом, який стежить за змінами у своїй галузі та не забуває весь час вчитися. Нові знання можна отримувати на курсах всередині самої компанії або з ініціативи керівництва, або ж самостійно здобути ще одну освіту паралельно з роботою. Тут є лише один мінус: якщо в компанії укорінилася традиція весь час підвищувати свій професійний рівень, то виділитися на такому фоні буде набагато складніше.
Інший варіант більше заробляти – переїхати туди, де зарплати вищі, – наприклад, з Гларуса в Аргау. Перед тим, як пакувати речі, обов’язково потрібно навести довідки про вартість життя на новому місці – чи не перекриє вона всі переваги високого доходу. Можна й «переїхати» всередині самої компанії – в інший департамент, або на іншу посаду.
Остання порада, яку варто згадати на початку, полягає в тому, щоб переглянути свої претензії. «Гроші не роблять людей щасливими, вони лише дають задоволення на деякий час», – зазначила консультантка, повертаючись до вічної правди: людині завжди хочеться більшого. Якщо справа лише в грошах, то доведеться скористатися згаданими вище порадами, але якщо причина невдоволення працівника – у недостатньому комфорті, то можна поговорити з керівником про гнучкий графік, місце на парковці для співробітників, проїзний на громадський транспорт тощо. У цьому випадку шансів на успіх ще більше, адже шеф одразу зрозуміє, що на нього не намагаються звалити величезні витрати.