Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Імміграція

Заборона на повторний в'їзд до Німеччини

Влітку 2012 року він подав візову заяву до німецького посольства в Києві для відвідування Німеччини в особистих цілях. Посольство відмовило у видачі візи. Володимир засмутився, але не сильно, літню відпустку ж можна добре провести і в Іспанії. На його велике здивування посольство Іспанії в Києві також відмовило йому в туристичній візі з посиланням на особисті обтяження в німецькому посольстві. Закриття дороги до Європи на сьогоднішній день покарання відчутне і, часто, невиправдане.

Громадянин України не міг змиритися з таким неприємним і безпідставним забороною і доручив німецькому адвокату розібратися в питанні. Адже розлучення – справа, на жаль, звичайна, жодного криміналу не містить, і не дає підстави для заборони на повторний в'їзд до країни. Вивчення актів показало, що в 2006 році Володимир не просто повернувся додому, а був формально висланий німецькою владою з Німеччини. У 2006 році ці адміністративні тонкощі вислизнули від уваги розлученого подружжя, та він ними особливо і не цікавився. Тепер він згадав, що його викликали до відомства у справах іноземців для отримання під розписку ультимативної вимоги залишити країну. Намірів залишатися в Німеччині у Володимира не було, але виїхати хотів пізніше. З цієї причини він особисто не відчув вимогу влади як адміністративне виселення під розписку.

Закон закриває повторну дорогу до Німеччини іноземцю після виселення, відправки або видворення з країни. Виселення зазвичай застосовується до проживаючих у ФРН іноземців із кримінальними нахилами. Відправка означає заборону іноземцю перетинати кордон Німеччини або силове повернення іноземців із гостьовою візою або безвізових іноземців до країни прибуття. Видворенням називається насильницьке вивезення іноземця за межі країни в супроводі поліції. В'їзд Володимира Брежнєва з Німеччини потрапляє в категорію виселення. Виселення автоматично тягне за собою заборону на повторний в'їзд до країни на строк від двох до 10 років.

Європейські країни створили спільну базу даних про небажаних або завинилих іноземців, за якою перевіряються візові та інші заяви. Штрафні позначки однієї з країн можуть призвести до візових проблем заявника в посольстві іншої європейської країни. Тому Володимиру необхідно якимось чином домогтися погашення штрафного запису в спільній базі даних. Інакше шлях до Європи для нього закритий до моменту падіння візових кордонів. Це відбудеться в середньостроковій перспективі, але не в найближчі роки. Що ж конкретно йому можна порадити?

Громадянин України повинен подати до компетентних німецьких органів заяву про обмеження строку дії заборони. За заявою відомство перевірить суть справи та прийме рішення в рамках своєї компетенції. Тоді, в 2006 році відомство розцінило поведінку Володимира як небажання залишати країну, тоді як він всього-на-всього мав намір спокійно завершити свої справи в Німеччині. Тут виселення сталося через непорозуміння, тому перспективи зняти заборону на повторний в'їзд цілком реальні. Тим більше, що Володимир Брежнєв уже шість років не проживає в Німеччині, строк цілком достатній, тому можна вимагати негайного зняття заборони на повторний в'їзд до країни.

У моїй практиці був випадок, коли заборону на в'їзд отримав громадянин України, який перетнув кордон Німеччини через 30 хвилин після закінчення візи. Та й його вини в тому не було. Автобус, яким він повертався в Україну, затримався в дорозі, тому з запізненням перетнув кордон. Тут вдалося прояснити непорозуміння, але неприємностей моєму клієнту вистачило.

Чим серйозніший проступок іноземця, тим нижчі шанси на успіх заяви. Торговці наркотиками, ґвалтівники, бандити – мабуть, справедливо, не отримають дозволу повторно в'їхати до Німеччини. Тільки очевидне, тривале і доведене вступлення на ниву доброчесності, а також серйозні інтереси в Німеччині, можуть спонукати владу змінити свою думку.

Наприклад, іноземний чоловік громадянки Німеччини, якийсь В. Кононов був засуджений за торгівлю наркотиками і висланий на батьківщину в Казахстан. В Алма-Аті він пройшов курс лікування від наркозалежності, влаштувався на роботу, утворив нову сім'ю, веде бездоганний спосіб життя. В. Кононов хотів би відвідувати проживаючу в Німеччині дитину від першого шлюбу. Тут його заява про обмеження заборони має шанси на успіх.

Відмову відомства зняти або обмежити заборону на в'їзд до Німеччини можна оскаржити в адміністративному суді. Суд по-своєму дивиться на справу, має свою компетенцію, не залежить від відомчих інструкцій і приймає самостійні рішення по конкретному випадку. Рішення суду часто відхиляються від відомчого негативу. При розгляді заяви компетентні інстанції зобов'язані враховувати гідні захисту інтереси іноземця – наприклад, укладення шлюбу з громадянкою Німеччини, відвідування близьких родичів, ділові інтереси.

З іншого боку, Володимир Брежнєв був висланий із країни за вчинення правопорушення середньої тяжкості. У Росії він уклав шлюб із громадянкою Німеччини і бажав переселитися до країни. Тут відомство у справах іноземців буде зважувати конституційний захист сім'ї порівняно з інтересом суспільства захистити себе від кримінального в минулому іноземця. Все ж, сім'я має конституційний ранг, що дозволяє аргументувати на користь шлюбу. Цей конституційний ранг підносить сім'ю над ординарним правосуддям і змушує відомства доброзичливо розглядати такого роду заяви.

Позитивне рішення за заявою про зняття обмеження на в'їзд до Німеччини або скорочення цього терміну не означає автоматичного позитиву щодо візової заяви. Після зняття або обмеження заборони німецьке дипломатичне представництво неупереджено повторно розгляне візову заяву та прийме відповідне рішення. Істотну роль у цьому розгляді мають особисті якості заявника та його візова біографія. Неодноразові спроби створити базу проживання в Німеччині, укласти шлюб з резидентами Німеччини, необґрунтовані заяви про надання притулку зображують особистість заявника в негативному світлі.

За допомогою інструментарію спеціалізованого адвоката нерідко вдається розвіяти сумніви відомства щодо особи заявника. У деяких випадках мені вдавалося знизити термін заборони до 6-12 місяців. Особливі правила діють для громадян країн Балтії.

Томас ПУЕ,
німецький адвокат.