Рух нудистів, що називається «Культура вільного тіла», не до вподоби західнонімецьким туристам, які є серйозним джерелом доходу туристичних агентств і міської влади. Громадяни колишньої ФРН не хочуть бачити навколо себе голі тіла. «Це не кожному до смаку, і далеко не завжди приємне видовище», – кажуть вони і вимагають від влади прибережних міст виділити для прихильників нудизму спеціальні зони в найменш відвідуваних місцях пляжу.
У деяких містах, наприклад у Варнемюнде, ці вимоги вже увінчалися успіхом. Однак таке рішення лише розжарило стосунки між двома групами відпочивальників, і заблукалі в чужу зону нудисти ризикують отримати жменю піску в обличчя від особливо войовничих блюстителів пристойності.
Розбіжності щодо нудистської культури переходять у площину глибших розбіжностей між східними та західними німцями, які називають одне одного зневажливо «оссі» та «вессі». На думку нудистів, «західні туристи отруюють тут атмосферу. Це просто сором, що німці із заходу такі нетерпимі. Нас витіснили з нашого власного пляжу на якусь жалюгідну смужку піску на його околиці. Бути нудистом – не злочин»!
_