Як передає «Німецька хвиля», один із опозиційних політиків навіть назвав міністра закордонних справ «головним сутенером країни». Найемоційніший аргумент у всій цій бурхливій дискусії – доля бідних дівчат, яких злочинні банди заманили на Захід брехливими обіцянками, а потім примусили займатися проституцією. Найчастіше у зв'язку з торгівлею людьми згадують посольство Німеччини в Києві.
Друга особа в МЗС Німеччини – Людгер Фольмер – уже подав у відставку. Сам міністр закордонних справ Йошка Фішер особливо наголошує, що всі послаблення візового режиму скасовані ще минулого року. Тепер розслідуванням так званого візового скандалу займається навіть спеціальна комісія Бундестагу. Рано чи пізно відповідь перед депутатами доведеться тримати і міністру.
Німецька поліція підтверджує, що саме в період з 2000 по 2004 роки приплив нелегальних робітників із легальними туристичними візами, а заразом і злочинних елементів із країн Східної Європи до Німеччини посилився. На зміну жрицям кохання з Таїланду та Бразилії прийшли українки, росіянки та молдаванки. Поліцейські управління та міністри внутрішніх справ федеральних земель неодноразово вказували керівництву Міністерства закордонних справ на явні зловживання візовим режимом. Тверезої відповіді вони не отримали.
Тим часом будь-який українець, росіянин чи молдаванин, який хоча б раз намагався самостійно отримати візу в місцевому німецькому консульстві, може розповісти сумну історію про те, скільки днів, а то й тижнів займає ця виснажлива процедура. І водночас газети в Києві, Москві чи Кишиневі повні оголошень сумнівних фірм, які пропонують без жодної тяганини оформити візу чи не за один день. І оформлюють, тільки ціни коливаються залежно від географії.
Але саме для злочинців і торговців живим товаром ціна не має особливого значення. Тому документи в них завжди в повному порядку. Чи винне Міністерство закордонних справ у тому, що навколо консульських відділів посольств Німеччини в різних країнах виникли й годуються різного роду напівкримінальні структури? Будемо сподіватися, це тепер і з'ясує парламентська комісія.
Кожна держава має повне право захищати свої кордони від небажаних відвідувачів. Опозиція в країні має не лише право, а й обов'язок нещадно критикувати уряд за відсутність професіоналізму, за свідомі проступки та бюрократичні промахи. Цілком легітимною є і спроба опозиції набрати очки на цих прорахунках уряду. Тільки не треба при цьому разом із водою з ванни вихлюпувати і дитину.
Адже що виходить? Якщо продертися крізь хащі бюрократичних інструкцій і приписів, то сенс колишніх послаблень візового режиму зводився до наступного: якщо в працівників консульських відділів виникали сумніви в справжній меті поїздки іноземного громадянина до Німеччини або в його намірі повернутися на батьківщину після закінчення терміну дії візи, але доказів злого умислу не було, то візу рекомендувалося все ж таки видавати. Тепер послаблення скасовані, і все виходить з точністю до навпаки. Налякані скандалом чиновники в консульських відділах будуть тричі й чотири рази перевіряти кожну заяву і в разі найменшого сумніву відмовляти у візі.
Виникає небезпека, що за внутрішньополітичні міжпартійні сутички в Німеччині доведеться розплачуватися тисячам людей, які стоять у чергах перед віконцями видачі віз німецьких посольств у країнах Східної Європи. Вони хочуть побачитися з родичами та знайомими в Німеччині. Вони хочуть просто побачити Гейдельберг чи Баден-Баден, Мюнхен чи Берлін. Ці міста справді варті того, щоб їх побачити. Тож чи допустимо принижувати українців, росіян, казахів чи молдаван підозрами у злочинних намірах?
Німеччина – ліберальна, демократична країна в самому серці Європи. Їй просто не вижити без вільного пересування товарів, капіталів, людей та ідей. Самі німці часто і з задоволенням їздять без жодних віз усім Євросоюзом і до багатьох інших країн світу. У розвинутих державах свобода пересування давно сприймається як щось само собою зрозуміле. І якщо хтось зловживає цією свободою – що ж, це неминучі витрати глобалізації. З ними треба боротися, але не можна відгороджуватися від сусідів новою «візовою завісою».