У якому вигляді везти гроші, залежить насамперед від обраного маршруту. Тим, хто виїжджає до Туреччини, Єгипту, Тунісу, Еміратів, найкраще взяти з собою банальний кеш (готівку). Пластиковими картками складно розрахуватися в вуличних кафе Ізміра, а на узбережжі Хаммамета навряд чи вдасться виявити відділення компанії, що займається продажем та обміном тревел-чеків. На користь готівки свідчить і те, що процедура ввезення та вивезення валюти віднедавна значно спрощена.
До Європи та Америки вважається престижним вирушати з пластиковою карткою. На них зручно зберігати великі суми, кількість грошей ніхто не перевіряє на митниці, ними можна розраховуватися в ресторанах, готелях, магазинах. Однак банківська картка – це і суттєві витрати. Платити доведеться за все: за зняття готівки в банкоматах утримують 1-2% від знятої суми, а в готелях, ресторанах, туристичних центрах можуть взяти до 5% за кожну операцію. При втраті або крадіжці картки отримати готівку за кордоном стане неможливо.
Третій варіант вивезення грошей за кордон – дорожні, або тревел-чеки. Їх, як правило, найнаполегливіше рекомендують придбати співробітники турфірм. Чек – це платіжний документ, який застосовується як засіб міжнародних розрахунків. Придбати його можна в банку або в офісі компаній, що займаються їхнім продажем. Найвідоміші – Тhоmas Сооk і Аmеriсаn Ехргеss.
У 150 країнах обміняти чеки на місцеву валюту, долари чи євро можна в банках або представництвах вищезазначених компаній. А, наприклад, у США тревел-чеками можна розраховуватися як готівкою в транспорті, готелях, магазинах. Їхня перевага в тому, що обсяг вивезених таким чином коштів не обмежений чинним законодавством, тому грошей у них можна вивезти набагато більше, ніж готівкою. Достатньо пред'явити прикордонникам довідку з банку про купівлю та внести чеки в декларацію. У разі втрати їх можна безкоштовно відновити протягом доби – для цього потрібно звернутися до банку, поліції та Всесвітньої служби відшкодування, телефон якої повідомляється при купівлі чеків. Папірці, що залишилися після поїздки, можна обміняти назад на готівку або зберегти до наступної поїздки – вони безстрокові.
Що ж стосується мінусів тревел-чеків, то вони такі. Немає проблем, якщо в тій країні, куди їде турист, є відділення Тhоmas Сооk або Аmеriсаn Ехргеss. У цьому випадку доведеться сплатити лише 1% комісійних при купівлі чеків, а обміняти їх на готівку можна безкоштовно. Якщо ж такого представництва в країні немає, то турист опиняється у владі банків – комісія при обміні може сягати 10%. А якщо валюта чека не збігається з валютою країни перебування, то можна втратити до 25% від суми чека. Тому найкраще дізнатися, представництва яких компаній є там, куди ви їдете, і вже потім вирішувати, які чеки купувати і чи варто це робити взагалі. Наприклад, чеки Аmеriсаn Ехргеss поширені в США, Єгипті та Чехії; у європейських країнах – Кіпрі, Фінляндії, Греції, Італії, Мальті, Іспанії – віддають перевагу Visа і Тhоmas Сооk, а вирушаючи до Азії, краще купити чеки Сity Согр.
До Європи – євро, до Туреччини – долари
Питання, яку валюту везти до Європи – долари чи євро, – далеко не пусте. Якщо взяти офіційний крос-курс і спробувати подумки обміняти національну валюту на євро одразу або спочатку купити долари, а потім уже на них – євро, то результат відрізнятиметься не сильно. Фахівці запевняють, що це поширена помилка.
Насправді ті, хто їде до Європи з доларами, зрештою втрачають при обміні дуже багато. У багатьох країнах Євросоюзу, де до «зеленого» ставляться з деякою зневагою, при обміні доларів на євро можна втратити до 20% від суми. Європейські банки мають власний крос-курс, який може сильно відрізнятися від офіційного. Те саме можна сказати про обмінники – там вартість євро також суттєво вища (як правило, на 10-20%). Крім того, при обміні доларів на євро доведеться сплатити комісію. Розмір комісійних може становити від 1% від суми в країнах Східної Європи до 15% – в Італії.
Що ж стосується неєвропейських країн, то фахівці радять брати з собою долари. До них місцеве населення відчуває більшу довіру, ніж до європейської валюти. Придбавати ж удома місцеву валюту занадто клопітно. Різниця в курсі валюти у нас і в тій же Туреччині практично непомітна, обмінники є в будь-якому готелі, поруч із будь-яким магазином. А у вітчизняних банках просто може не бути необхідної суми тих самих фунтів.
До речі, у багатьох східних країнах, особливо на ринках і в кафе, можна розраховуватися доларами, причому за курсом значно вигіднішим, ніж офіційний. Якщо ви все ж вирішили придбати місцеву валюту вдома, слід пам'ятати, що до деяких країн – ПАР, Індію – ввезення місцевої валюти заборонено або обмежено.