Швейцарський диплом – це дійсно сильний козир для будь-кого, хто робить перші кроки в міжнародній кар'єрі
Швейцарський диплом – це сильний козир для будь-кого, хто робить перші кроки в міжнародній кар'єрі. І в принципі швейцарській економіці самій знадобилися б іноземні фахівці зі швейцарською освітою. Однак, як зазначає портал Swissinfo.ch, на шляху випускників, які не є громадянами країн Євросоюзу, постають суворі та складні міграційні правила та бар'єри.
Кожен бажаючий навчатися у Швейцарії та не маючий паспорта країн ЄС/ЄАВТ повинен приготуватися до значних витрат часу та грошей вже тільки для того, щоб отримати хоча б доступ до вступних випробувань обраного вишу. Адже поряд із підтвердженням про допуск до них майбутній студент повинен буде заздалегідь отримати відповідну в'їзну візу, а після прибуття до Конфедерації він зобов'язаний буде оформити в тому кантоні, на території якого він планує зупинитися з метою навчання, вид на проживання (як правило категорії «B» та без права на повноцінну зайнятість).
Невикористаний потенціал
Той же, кому пощастило подолати всі ці перешкоди, зможе отримати від навчання у швейцарських вишах з їхньою чудовою міжнародною репутацією чималу вигоду та «бонус на майбутнє». Нагадаємо, що майже у всіх дійсно авторитетних міжнародних рейтингах вищі школи та університети Конфедерації регулярно займають найвищі позиції. Наявність швейцарського диплома – це дійсно сильний козир для будь-кого, хто робить перші кроки в міжнародній кар'єрі.
Мало хто, правда, знає, що випускники з дипломами з так званих предметів групи MINT (математика, інформатика, природничо-наукові та технічні дисципліни) і в самій Швейцарії були б затребуваними фахівцями. Були б, однак цього не відбувається. За даними швейцарського міжгалузевого об'єднання роботодавців Economiesuisse, після отримання диплома лише 10-15% випускників з паспортами країн, що не входять до ЄС/ЄАВТ, залишаються у Швейцарії та знаходять собі нішу на тутешньому ринку праці.
Основна причина виникнення такої ситуації – міграційні обмеження, що діють щодо фахівців з так званих «третіх країн», у той час як колишні студенти, які підпадають під дію угоди про свободу пересування та розселення, підписаної між Берном та Брюсселем, подібного роду перешкод перед собою не мають. Встановлені відповідно до швейцарського міграційного законодавства квоти (чисельні обмеження) на видачу видів на проживання громадянам «третіх країн» таких випускників не зачіпають.
Істотним «каменем спотикання» виступає також і надто нетривалий термін, до закінчення якого іноземці з «третіх країн», закінчивши навчання, повинні знайти собі робоче місце та розпочати професійну кар'єру. «У той час як випускники університетів в інших країнах можуть шукати собі роботу протягом трьох наступних років, у Швейцарії у них є на це максимум шість місяців. І то для того, щоб цей «час пішов», вони повинні подати владі клопотання відповідного зразка», – критично вказують в Economiesuisse.
Не знайшовши роботу за півроку, вчорашній випускник змушений покинути Швейцарію, забираючи з собою весь накопичений тут потенціал та досвід.
Проблеми з пошуком роботи
Кен Цай з Тайваню цілком міг би після отримання в Цюрихській ВТШ (ETH Zürich) ступеня магістра в галузі методики створення програм-драйверів на основі технології «Common Simulation Engine» почати працювати в приватній швейцарській компанії. Але його клопотання з проханням про видачу виду на проживання з дозволом на роботу було владою відхилено. «Через проблеми з дозволом на роботу у Швейцарії я вирушив до Німеччини, яка по відношенню до таких експатів, як я, виявилася набагато лояльнішою», – розповів він.
Це не єдиний випускник швейцарського вишу, який, будучи громадянином однієї з «третіх країн», був змушений покинути Швейцарію. Про це нам, спираючись на результати свого власного експертного дослідження «Інтеграція іноземних випускників на швейцарському ринку праці», розповідає Аннік Ломбар з Університету міста Невшатель.
«Громадяни „третіх країн“ набагато частіше стикаються з проблемами при пошуку роботи у Швейцарії, – каже вона. – Адже коли ви закінчуєте навчання, то у вас зникає підстава для перебування в країні, і, відповідно, припиняє дію виданий вам раніше, як студенту, вид на проживання. Вам потрібно тепер подавати нове клопотання на видачу нового дозволу на перебування, при цьому, знову ж таки, у вас має бути якась вже інша підстава, тобто причина знаходження у Швейцарії. Такою підставою може бути пошук роботи. Відповідно до чинного швейцарського законодавства на цій підставі ви маєте право подати запит на надання вам виду на проживання на термін максимум у шість місяців».
Нестача інформації
На жаль, на офіційних сайтах кантональних урядів практичну інформацію з цього приводу відшукати дуже непросто. «Нестача інформації та незрозуміло як проходить процес подання заявки можуть спонукати випускника покинути Швейцарію та почати шукати більш привабливі пропозиції в інших країнах», – каже Аннік Ломбар. Півроку, виділені на пошук роботи – це дуже мало, особливо, якщо порівнювати з Європою, де вихідцям з «третіх країн» дозволено шукати роботу в середньому протягом терміну від 9 до 18 місяців.
Аріель Фахраї з Філадельфії (США) знайшла, після отримання ступеня магістра природничих наук у Цюрихській ВТШ, вакансію в університетській «спін-компанії», однак варто їй змінити роботу, як одразу ж почалися проблеми з отриманням (поновленням) дозволу на роботу.
Критична позиція об'єднання Economiesuisse щодо надмірних міграційних обмежень для професіоналів і спеціалістів з «третіх країн» знаходить підтримку і в швейцарському парламенті. Нещодавно обидві його палати, велика, Національна рада, і мала, Рада кантонів, схвалили депутатську ініціативу з пропозицією не поширювати квоти на видачу видів на проживання на випускників швейцарських вишів з «третіх країн», які отримали диплом за дефіцитною в країні спеціальністю, щоб ті одразу могли починати спокійно працювати в галузі, де спостерігається гостра нестача кваліфікованих кадрів.
«Плюс у резюме»
Рішення прийнято, і тепер уряд Швейцарії, Федеральна рада, має підготувати відповідну поправку до чинного міграційного законодавства. Після чого, вважає Аннік Ломбар, роботодавцям стане вигідніше наймати на роботу кваліфікованих випускників – вихідців з «третіх країн». Поки ж компанії зобов'язані направляти владі щодо кожного такого спеціаліста окреме клопотання з обґрунтуванням, чому на це місце вони не можуть знайти нікого зі Швейцарії або країн ЄС/ЄАВТ. Але навіть якщо влада вважатиме таке обґрунтування переконливим, дозвіл на роботу може і не бути виданим, у разі, якщо виявляться вибраними всі виділені на даний рік квоти.
Звісно, роботодавці лише вітали б звільнення від такого адміністративно-бюрократичного тягаря, особливо якщо враховувати, що такі іноземці, які навчалися у Швейцарії, не перебували б у ситуації прямої конкуренції з такими ж іноземцями з третіх країн, але які не навчалися в Конфедерації і напряму рекрутуються з-за кордону. «Хоча слід зазначити, що у випускників швейцарських вишів уже є досвід роботи у Швейцарії, вони говорять хоча б однією національною мовою країни, а це, так чи інакше, вже великий плюс у резюме», – пояснює А. Ломбар.
Чи можливі стажування?
З точки зору Economiesuisse в цьому випадку зникла б ще й інша складність. Зараз, як інформує дане об'єднання, студентам не дозволяється проходити виробничу практику з метою набуття першого досвіду роботи, а це абсурд. «Можливості пройти стажування або практику у них немає ні під час навчання, ні протягом шестимісячного терміну, відведеного їм на пошук роботи», – вказує це провідне економічне об'єднання Швейцарії.
Можливо, це й так, але у Швейцарії все, як завжди, залежить від кантону. І, принаймні, в кантоні Цюрих, як стверджує місцеве міграційне відомство, відповідальне за оформлення дозволів на роботу, видача «дозволу на проходження стажування можлива, якщо тільки відповідний університет підтвердить, що йдеться про обов'язкову практику, яка є невід'ємною частиною відповідної освітньої програми».
У свою чергу Цюрихська ВТШ (ETH Zürich) вказує у відповідь на запит порталу SWI, що «в рамках деяких програм навчання практика є обов'язковим елементом, в інших лише рекомендованим, що дозволяє „не розкидатися“, не втрачати час і швидко починати професійну кар'єру».
Тому, наша порада: якщо ви хочете не просто навчитися у Швейцарії та отримати диплом, але ще й знайти тут роботу, то питання про можливості проходження стажування або практики непогано було б з'ясувати заздалегідь, ще під час навчання.
Романтичні підстави
«Робота, безумовно, є найважливішою підставою для отримання виду на проживання», – каже Аннік Ломбар. Однак не меншу вагу мають і соціальні зв'язки – близькість до родичів, друзі, перспектива створення сім'ї.
«Під час навчання студенти часто встановлюють стосунки, які згодом здатні відіграти в їхньому житті або кар'єрі дуже важливу роль, включаючи й романтичні зв'язки. У таких випадках дуже важливо враховувати наявність двох людей з двома кар'єрними перспективами, а також не випускати з уваги проблему якомога ефективнішого поєднання роботи та сімейного життя.
Шлюб та зареєстровані у Швейцарії партнерські відносини можуть якісно вплинути на міграційний та правовий статус, ставши ще однією, поряд з роботою, підставою для перебування у Швейцарії, що дозволяє домагатися отримання виду на проживання з дозволом на роботу, особливо, якщо виходець з «третьої країни» укладає шлюб з громадянином або громадянкою Швейцарії», – нагадує А. Ломбар.
Забагато бюрократії
Якщо громадянин з країни, що не входить до ЄС та ЄАВТ, наприклад, абітурієнт з паспортом колишньої радянської республіки, хоче навчатися у Швейцарії, йому слід приготуватися до бюрократичного супермарафону. Йому доведеться заповнити купу заяв та формулярів і оформити гору документів, починаючи з детальної біографії, продовжуючи мотиваційним листом і переконливим підтвердженням про наявність у нього фінансової спроможності та якісного житла у Швейцарії.
У вас є у Швейцарії багатий родич, готовий взяти на себе всі можливі та неможливі витрати? Або ваш тато олігарх? Тоді у вас немає проблем. Немає родича та тата-банкіра? Тоді абітурієнт зобов'язаний додати виписку зі свого рахунку, на якому має бути іноді дуже солідна сума. Наприклад, кантон Цюрих вимагає, щоб на рахунку у заявника була 21 тис. франків, причому неодмінно у швейцарському банку.
Імміграційні формальності (візові документи, вид на проживання) вирішуються на кантональному рівні, тобто в тому кантоні, де студент бажав би оселитися з метою навчання. Вища технічна школа Цюриха (ETH Zürich), один з провідних вишів країни, наприклад, заздалегідь йде назустріч іноземним студентам і допомагає їм орієнтуватися в бюрократичних труднощах, опублікувавши онлайн пам'ятку та зразки заповнення документів.
Петер ЗІГЕНТАЛЕР.
Переклад Надії Капоне.