Як зазначає «Время новостей», раніше ці дані належали до розряду конфіденційних, хоча напевно водії зі стажем уже давно взяли до уваги всі поліцейські «засідки» у своїх околицях. Тепер же йдеться про відкриття великого масиву службової інформації поліції, і не виключено, що з часом місцезнаходження кожної прихованої камери, покликаної відстежувати лихачів, буде занесено і до туристичних путівників.
Показово, що, як стверджує газета The Independent, рішення відкрити карти прийняли самі поліцейські. Рекомендації про публікацію місцезнаходження фоторадарів розіслав головним констеблям на місцях Рада вищого командного складу поліції (ACPO). Старший інспектор одного з підрозділів асоціації Пол Брукс заявив газеті, що поліцейські вважали «справедливим право суспільства знати такі речі». Втім, цей вчинок був значною мірою вимушеним: чинний у Великобританії Акт про свободу інформації в будь-якому разі передбачав відкриття понад 100 тис. службових документів правоохоронних органів. В ACPO визнають, що вирішили не чекати валу запитів від водіїв і виявили бажання заздалегідь задовольнити їхню законну цікавість.
А в тому, що англійські автомобілісти не змусили б себе чекати, сумніватися не доводиться. Водії Великобританії вже давно стали авангардом загальноєвропейського руху боротьби з фототехнікою для фіксації порушень правил руху – як із прихованими камерами, так і з виставленими на видному місці фоторадарами.
Згідно з підрахунками Асоціації британських водіїв (ABD), за допомогою цих хитрих пристроїв, що встановлюються на дорогах, поліцейські вже домоглися позбавлення прав понад 250 тис. осіб. Причому четверо з п’яти покараних стверджують, що їхнє правопорушення, зафіксоване камерою, було незначним і не становило небезпеки для оточення.
Раніше автомобілісти Туманного Альбіону вже домоглися того, щоб значна частина прихованих фоторадарів була виведена з «підпілля» і навіть пофарбована в яскраві кольори, переконавши уряд у тому, що несанкціонована фотозйомка є порушенням прав людини. Тепер же Асоціація водіїв, схоже, має намір не лише домогтися оприлюднення інформації по камерах, що залишилися непоміченими, а й боротися за повний демонтаж цих пристроїв, які влада і поліція вважають чудовим засобом профілактики правопорушень.
Лідер ABD Брайан Грегорі стверджує, що через засилля фоторадарів дороги Великобританії стануть лише небезпечнішими, оскільки «на них з’являться водії-зомбі, які в страху втратити свої права втупляться в спідометр». Показово, що водіїв підтримують навіть деякі експерти з безпеки. Зокрема, цього року в одному з досліджень, опублікованих у досить авторитетному виданні British Medical Journal, стверджувалося, що виставлені на показ радари можуть спровокувати зростання кількості дорожніх аварій.
Приклад волелюбних британських автомобілістів не залишився непоміченим і в континентальній Європі. Так, наприклад, в Італії владі нещодавно довелося погодитися з необхідністю встановлювати на дорогах знаки, що попереджають водіїв про наближення до ділянки, де ведеться автоматична фіксація швидкості. Автомобілістам же Німеччини, де активно практикується покарання водіїв за показаннями фототехніки, домогтися від уряду таких поступок поки не вдалося.
Однак наполегливі німці зробили обхідний маневр, намагаючись довести, що яскраві фотоспалахи, які автоматично спрацьовують у темний час доби при перевищенні швидкості, засліплюють водіїв і тим самим провокують дорожньо-транспортні пригоди, наслідки яких можуть бути серйознішими, ніж перевищення швидкості на кілька кілометрів на годину.