Аеропорт ім. Вацлава Гавела розташований у празькому передмісті Рузине
У 1930 році на місці, що носило назву Довга Миля, почалося розчищення території, а в червні 1932 року було відкрито будівництво аеропорту, яке завершилося 1 березня 1937 року, а місяць потому там приземлився перший літак. Однак, як зазначає «Радіо Прага», історія чеської авіації почалася раніше.
«Наступного року ми відзначаємо 100-річчя державності, і пліч-о-пліч з країною йде й історія нашої авіації, – розповідає історик Любомир Дудачек. – Перший великий військовий аеропорт з'явився в Хебі в 1917-му – цього року він відзначає своє століття. Там були зосереджені військові літаки, на той час ще австро-угорські. Кілька відважних пілотів викрали частину цих літаків у 1918 році до Бранденбурга, а потім перелетіли на них у Страшниці, де діяв тимчасовий аеродром. У 1918-19 роках почалося будівництво існуючого сьогодні аеропорту Кбели. У 1919 році там було відкрито відділення цивільної авіації, а регулярне перевезення пасажирів там почалося в 1921 році. Для свого часу це був дуже сучасний аеропорт. Деякі ангари там були виділені для франко-німецької авіакомпанії, яка першою почала до нас літати».
Чому ж новий пасажирський аеропорт був побудований не в Кбелах, а в іншому місці?
«Розвиток цивільної авіації йшов такими темпами, що всім була очевидна необхідність створення окремого цивільного аеропорту, оскільки Кбели вже не могли приймати стільки військових, спортивних та пасажирських бортів. І в 1929 році уряд вирішив побудувати для Праги окремий цивільний аеропорт, почалися пошуки відповідної території. При цьому розглядалися ділянки і на відстані від Праги – в районі Пльзеня, Бероуна та інші. Рузине перемогло тому, що на той час там не було ні житлової, ні промислової забудови, і були вільні прилеглі території».
Любомир Дудачек також нагадує, що на той час у світі налічувалося дуже мало укріплених аеродромних майданчиків, і в Чехословаччині це було зроблено тільки в 1937 році. На момент відкриття руху на рузинському аеродромі налічувалося п'ять злітно-посадкових смуг, які вже восени було неможливо використовувати, – коли йшов дощ, користуватися ними було небезпечно.
Однією з цікавих сторінок історії чеської цивільної авіації був час, коли пиво розливали прямо на палубі повітряного судна.
«Це відбувалося прямо на борту, – розповідає Любомир Дудачек. – Там навіть знаходився кухар у високому ковпаку, а їжа подавалася на порцелянових тарілках. Це були 1960-ті – 70-ті роки, потім з метою економії і сервіс, і асортимент страв стали скромнішими».
Переломним періодом стали також роки з 1959 по 1963-й, коли празький аеропорт був суттєво реконструйований і почав зводитися північний павільйон.
«Наступного року виповниться 50 років з того моменту, як 15 червня 1968 року розпочав свою роботу північний термінал. Потім, на жаль, армії країн Варшавського договору прийшли «нам на допомогу», після чого розквіт аеропорту пішов на спад. У момент вторгнення я був у Болгарії, у своїй першій закордонній поїздці, і коли ми з родиною повернулися назад, навколо місця, де ми жили, стояло чотири радянських танки. На роботу в аеропорт я тоді зміг потрапити лише через чотири дні, оскільки вхід туди був заборонений. Всі робочі відділи були взяті під військовий контроль, і коли ми прийшли на робочі місця, там все ще була ця важка атмосфера».
Яке місце серед європейських повітряних гаваней займає чеська столиця?
«Вже починаючи з 1937 року завдяки своєму розташуванню в Центральній Європі Прага служила і транзитним, і кінцевим пунктом багатьох авіамаршрутів. Ця ситуація зберігається і в наші дні, звичайно, вже в набагато більших масштабах. І, звісно, акціонерне товариство «Празький аеропорт» прагне максимально використати цю перевагу».
Минулого року аеропорт ім. Вацлава Гавела переправив 13 млн пасажирів. При цьому сусідній Мюнхен, де цей показник досяг 20 млн, залишає свого чеського сусіда далеко позаду.
«Звісно, існують куди більші аеропорти – лондонський Хітроу, паризький ім. Шарля де Голля. Європейські континентальні авіаперевезення йдуть через п'ять великих хабів, звідки також здійснюються польоти через Атлантику. Тут можна згадати, що 80 років тому, на початку свого шляху, празький аеропорт йшов в авангарді цивільної авіації.
Тоді ми входили до європейської еліти. «Чехословацькі авіалінії» – а на той момент вони були саме чехословацькими – була, мабуть, п'ятою за своїм значенням компанією Європи серед тих, хто зробив найбільший внесок у розвиток цивільної авіації. Шкода, що надалі престиж чехословацької, а сьогодні чеської авіакомпанії дещо знизився…»
При цьому і празький аеропорт пам'ятає про своє колишнє становище і сьогодні з повною підставою може будувати нові грандіозні плани на перспективу до 2020 і 2030 років. «Міжнародна рада аеропортів в Європі (ACI Europe) вважає, що до 2030 року авіаційний пасажиропотік Чеської Республіки може досягти 28-29 млн на рік. Звісно, для цього потрібно створити певні додаткові площі. Це дуже амбітна програма, яка, сподіваюся, буде реалізована», – підсумовує Любомир Дудачек.