Тільки іноземці здатні врятувати Німеччину від кадрової катастрофи
Загальний збиток економіки країни через відсутність спеціалістів становить понад три мільярди євро на рік. Правлячі структури вимагають негайно полегшити процес імміграції до Німеччини. Відповідні пропозиції політиків наштовхуються на критику з лав опозиції, яка в історичному масштабі ще зовсім недавно виступала рівно за те саме.
На думку міністра економіки ФРН Райнера Брюдерле, даний дефіцит буде тим сильніше позначатися на господарському розвитку, «чим довше триватиме посткризовий кон'юнктурний підйом». Як підрахували експерти з IW, до 2030 року – 26 млн працездатних жителів країни порівняно з нинішніми 45 млн – нестача кадрів становитиме 250 тис. осіб.
У зв'язку з цим Райнер Брюдерле озвучив ще не зовсім забуту ідею «червоно-зеленої», до 2005 року правлячої коаліції: полегшити процедуру в'їзду до Німеччини для висококваліфікованих спеціалістів.
Що пропонує висуванець лібералів у «чорно-жовтому» кабінеті? А не більше і не менше того, що викликало в епоху Герхарда Шредера та Йошки Фішера безкомпромісну критику з боку опозиційної тоді СвДП: запровадити систему «пунктів» для потенційних претендентів на робочі місця з країн, що не входять до Євросоюзу (серед іншого – відповідна кваліфікація та знання мови), знизити планку мінімального заробітку для іноземних спеціалістів з нинішніх 64 тис. євро на рік до рівня середньої зарплати молодих фахівців з місцевих уродженців – 40 тис., запровадити порядок автоматичного надання посвідки на проживання для подружжя та дітей «гастарбайтерів».
Зі свого боку, міністр освіти і науки Аннетте Шаван рекомендує ще й збільшити тривалість оплачуваних мовних курсів для тих, хто володіє німецькою недостатньою мірою, з нинішніх 600 годин до 900 і підвищити державну доплату в «народних школах» за добровільні заняття з 2,35 євро за годину до 3 євро, а також розробити програму допомоги у працевлаштуванні членів сім'ї майбутніх гастарбайтерів.
Саме Шаван викликала до життя новий виток дискусії про іноземців у Німеччині, заявивши нещодавно про те, що «при всіх незгодних ми змушені визнати: Німеччина – імміграційна країна». На критику нині опозиційних соціал-демократів, які посилаються на необхідність в першу чергу боротися з «вітчизняним» безробіттям, перш ніж кликати в країну спеціалістів з-за кордону, Шаван парирувала твердженням: «Іноземці лише збагачують Німеччину» і ще кількома цифрами: 80 тис. самостійних підприємців з мігрантським корінням забезпечують понад 350 тис. повноцінних робочих місць; за попередніми оцінками, до 2020 року ці показники становитимуть 130 тис. і 750 тис. відповідно.
Дивовижно часом, як змінюються висловлювання політиків про той чи інший предмет залежно від сьогохвилинної кон'юнктури. Правлячий блок ХДС/ХСС, до якого належить і Аннетте Шаван, практично повторює слова соціал-демократів зразка 2000 року про необхідність «німецької Greencard» для висококваліфікованих інженерів та комп'ютерників з-за меж Євросоюзу в ім'я порятунку німецької економіки перед обличчям жахливої конкуренції з боку США та Канади. Вільні демократи чи не слово в слово цитують тодішніх молодших партнерів по коаліції – «зелених», наполягаючи на системі «пунктів» за американським зразком.
У свою чергу, нинішні опозиціонери, дбаючи, як і належить, за права потенційних виборців, говорять про «абсолютно невірний сигнал» з боку Аннетте Шаван та «злочинне легковаження» Райнера Брюдерле при більш ніж 3-мільйонному безробітті серед місцевого населення. Парадоксально, але факт: «іноземне» питання є козирною картою кожної з політичних сил Німеччини – тільки масть змінюється залежно від положення кожної з них на правлячому Олімпі.
ДО РЕЧІ
Імміграція до Німеччини становить 570 тис. осіб на рік в середньому за останнє десятиліття. 15,9% громадян з-за меж Євросоюзу приїжджають до ФРН на заробітки, 26,4% – у порядку возз'єднання сімей.
Починаючи з 2003 року, смертність у Німеччині перевищує народжуваність на 150 тис. осіб на рік. До 2008 року ця різниця компенсувалася міграцією, однак за останні п'ять років відтік місцевого населення за кордон (600-700 тис. осіб на рік) є реальним кроком до демографічної катастрофи. Після прийняття положення про «німецьку Greencard» до країни в'їхало близько 33 тис. висококваліфікованих спеціалістів з країн за межами ЄС – майже в десять разів менше, ніж прогнозувалося.
Олена ОБОДОВСЬКА.
Русская Германия