На сімейній раді вирішено, що сім'я благословляє вас на «відчайдушний» вчинок – виїзд на роботу в Японію. Країна вашої мрії не потребує великого притоку іноземної робочої сили, але завдяки вашим зусиллям вакансія в системі освіти все-таки знайшлася. І ви їдете працювати вихователем у дитячий садок до Країни Сонця, що Сходить!
Отже, місце роботи знайдено, контракт з роботодавцем укладено, обговорено терміни та умови проживання, отримано візу в посольстві, авіаквитки у вас у сумочці, ви готові до вильоту і вже живете майбутніми надіями…
Що чекає на вас у світі дошкільнят? Якими знаннями та вміннями ви повинні володіти, щоб працювати в країні суворих національних традицій виховання підростаючого покоління?
Чудове володіння мовою не обговорюється, воно природне. У своїй діяльності ви будете стояти біля витоків парадоксу японського виховання: дитина зі світу «вседозволеності» без проблем переходить у світ «дисципліни, відповідальності, високої працездатності, суворого світогляду».
Ви повинні бути готові до того, що основну частину педагогічного колективу складатимуть чоловіки і що працювати з певною групою дітей доведеться не довше одного року. Звикання вихованців до вихователів не вітається, тим самим виключається будь-яка залежність дитини від наставника.
У вашій групі буде неприродно мало дітей: всього 5-9 вихованців. Ви як педагог зобов'язані категорично заборонити собі підвищувати голос, намагатися читати нотації, порівнювати дітей між собою. Виділяти дітей не прийнято навіть у спортивних змаганнях, дитині вселяється не індивідуальна, а групова мораль. Дорослі не повинні втручатися в дитячі сварки та конфлікти.
В основі виховання лежить не освітня, а виховна задача – вміння жити в колективі, знаходити компроміси, уникати протиріч. Чим доведеться займатися? Спортивними іграми та естафетами, характерна особливість яких – участь дорослих нарівні з вихованцями. Співом, причому, лише хоровим. Солісти, як правило, не обираються. Багато часу приділяється прикладній творчості: ліпленню, аплікації, малюванню, плетінню, ритмопластиці. Всі ці заняття сприяють успішному розвитку дрібної моторики, що дозволяє дитині бути готовою до написання ієрогліфів вже до 5-річного віку.
Якщо вам доведеться працювати вихователем у дитячому садку Японії, ви повинні пам'ятати та дотримуватися у своїй роботі головного завдання японської педагогіки – виховання людини, яка вміє злагоджено та безконфліктно працювати в суспільстві.