На думку авторів, єврозона функціонує не на повну потужність, а сама валюта залишається крихкою. Потрібно посилити координацію фіскальної політики всієї дюжини країн, які зараз використовують у своїх розрахунках єдину валюту, вважають автори доповіді.
«Потрібно діяти, - закликає комісар Євросоюзу з економічних та монетарних питань Хоакін Альмунія. Трохи раніше він відкрито заявляв про потенційну можливість розпаду ЄС.
Головну загрозу грошовій єдності Євросоюзу несуть не відмінності в економічній структурі різних країн - членів ЄС, а різна швидкість їх розвитку.
Євровуаль
Спочатку, коли союз європейських держав тільки формувався, передбачалося, що посилення інтеграції призведе до зменшення відмінностей та конвергенції всіх ключових макроекономічних індикаторів. Введення єдиної грошової одиниці, на думку експертів, мало призвести до прийняття єдиної процентної ставки, що встановлюється незалежним Європейським центробанком. Все це мало стати умовою цієї загальноекономічної інтеграції. Але як любив говорити нещодавно померлий економіст Мілтон Фрідман, «гроші - це вуаль». Такою вуаллю виявилося і введення євро.
Минуло вже майже вісім років, а очікуваної інтеграції так і не сталося. Автори нинішнього огляду відверто визнають, що відмінності у процентних ставках мають набагато менше (ніж очікувалося) пояснювальне значення у відмінностях показників зростання та інфляції різних країн. Натомість на перший план вийшли конкретні країнові фактори. Саме тому, незважаючи на грошову інтеграцію, реальної інтеграції не відбувається. Більше того, як пишуть автори доповіді, відмінності між країнами тільки зростають.
Швидше, безумовно, розвиваються нові європейські країни зі Східної Європи. Але в цьому випадку позначається ефект економічного наздоганяння і серйозно, як досягнення єдиної економічної політики ЄС, таке зростання не сприймається. Швидше розвиваються невеликі європейські держави. Саме вони отримали найбільшу вигоду від європейської інтеграції. Розвиток великих європейських країн йде сповільненими темпами. Але саме ці повільно розвиваються держави (передусім Німеччина) складають основу всієї європейської економіки та її фінансової системи.
Таким чином, швидкі темпи розвитку маленьких частин Європи можуть тільки погіршити ситуацію. Ситуація чимось починає нагадувати пізній СРСР, де розвиток великих республік йшов сповільненими темпами, що визначило добровільний розпад Союзу. На цьому фоні особливо неясними починають здаватися перспективи єдиної європейської валюти.
Вічно друга
Єдина європейська валюта ще не з'явилася на світ, але багато економістів уже пророкували їй невеселе майбутнє - вічно другорядної валюти. Через вісім років ситуація змінилася не сильно. Частка розрахунків у євро потроху зростає. І з часом частка світових грошових резервів, розміщених у євро, буде збільшуватися. Але поки позиції долара залишаються непорушними. Більше того, як пишуть у своїх недавніх дослідженнях спеціалісти з банку міжнародних розрахунків, недавнє посилення євро в розрахунках може пояснюватися скоріше ослабленням долара, ніж посиленням самого євро. Але, незважаючи на вже тривалий термін існування європейської валюти, експерти ще схильні кивати на перехідний період. Агван Мікаелян, заступник генерального директора «ФінЕкспертизи», впевнений: «Все вказує на те, що Європа вельми ефективно вчиться управляти своєю єдиною валютою, і тому якісь серйозні неконтрольовані потрясіння євро не загрожують».
Але останні події чудово показують, що збережені та посилювані економічні відмінності ведуть до посилення політичних. І провокують серйозні конфлікти між членами союзу.