Як повідомило австрійське агентство АРА, у ніч на неділю 11 травня з віденського історико-художнього музею була викрадена скульптура знаменитого італійського майстра Бенвенуто Челліні «Сальєра», більш відома як «сільничка короля Франциска I». Раритет поцупили вельми нехитро: імовірно, близько четвертої години ранку хтось вліз на другий поверх музею - на щастя, драбина-стрем'янка була поруч - і, розбивши скляну шафу, де зберігався ювелірний шедевр, стягнув 26-сантиметровий столовий прибор із золота.
І річ навіть не в тому, що викрадену «Сальєру» директор музею Вільфрід Шайпель оцінив щонайменше в 50 мільйонів євро. Спадщина знаменитого авантюриста, ювеліра, дуелянта, скульптора, артилериста, в'язня, монаха і письменника XVI століття Бенвенуто Челліні вельми невелика. Строго кажучи, вона мізерна.
Ювелірні вироби його роботи так активно продавали, крали і переплавляли, що в результаті творча спадщина майстра зійшла нанівець. До речі, початок цьому розбазарюванню поклав сам Челліні, який отримав за звинуваченням у крадіжці довічне ув'язнення, що обмежилося, щоправда, дворічним сидінням у замку Святого Ангела.
У підсумку до недавнього часу єдиним достовірним твором ювелірного мистецтва роботи Челліні була та сама віденська сільничка, та плюс ще дещо по дрібничці: медалі й монети, зроблені для папи Климента VII і Алессандро Медічі, а також ескізи декоративної застібки для облачень Климента VII. Зі скульптурною спадщиною трохи краще - луврська «Німфа Фонтенбло» та інші «Персеї» і «Розп'яття» поки на місці, але ось біда - ювеліром Челліні був справді неперевершеним, а от скульптором - вельми посереднім. Тож, строго кажучи, тепер ми залишилися без Челліні.
Австрійці навперебій виправдовуються - вішаючи собак то на несправну сигналізацію, хоча по всій будівлі встановлені датчики руху, то на недбалих поліцейських, які не зреагували на спрацювавшу таки охоронну систему. Факт залишається фактом - «Сальєра» викрадена. Імовірність того, що вона десь спливе, - мізерна, бо продавати її на ринку приблизно те саме, що намагатися виставити «Мону Лізу» на інтернет-аукціоні: експонати такого рівня продажу не підлягають.
Одна надія - може, за доброю традицією, знову до сортиру підкинуть?