У Данії хочуть розселити гетто – райони компактного проживання людей з міграційним корінням
У Данії щорічно складається «список районів гетто»
Як зазначає Deutsche Welle, з 2010 року в Данії щорічно публікується так званий «список районів гетто». Так офіційно позначають райони, жителі яких, на думку влади, недостатньо інтегровані в датське суспільство.
Під визначення «гетто» потрапляють міські райони з населенням понад 1000 осіб, більше половини жителів яких – «незахідного походження». Останній термін також активно використовується датською владою і включає людей, які прибули в країну з незахідних країн, а також їхніх нащадків.
Для включення до «списку гетто» район має відповідати щонайменше двом із чотирьох критеріїв: рівень безробіття становить понад 40 відсотків, понад 60 відсотків жителів віком 39-50 років не мають середньої освіти, середній дохід жителів більш ніж на 55 відсотків нижчий за середній по регіону, а рівень злочинності втричі перевищує середній показник по країні. Наразі до «списку гетто» входять 15 районів різних міст, а ще 25 є кандидатами на включення до цього переліку.
Датський соціолог і публіцист Айдін Сої є одним із критиків такого підходу. Список не допомагає, а перешкоджає інтеграції мігрантів у датське суспільство, а також створює безліч стереотипів і негативних уявлень про жителів «непривілейованих районів», підкреслює експерт.
Жителів «незахідного походження» планують переселити
У 2018 році в Данії ухвалили пакет законодавчих заходів, які посилювали вимоги до «районів гетто». Наприклад, усі діти старше одного року зобов'язані тут відвідувати державний дитячий садок, щоб зануритися в датське культурне та мовне середовище. В іншому випадку батьків можуть позбавити дитячих допомог.
Однак головним заходом, закріпленим у законодавстві, стало фактичне розселення «районів гетто». Згідно з планом, частка соціального житла в таких місцях до 2030 року не має перевищувати 40 відсотків.
Датський уряд, однак, вирішив, що цього недостатньо. У березні 2021 року влада королівства представила законопроєкт, який передбачає до 2030 року скоротити частку мешканців соціального житла «незахідного походження» в проблемних районах до 30 відсотків.
Згідно з документом – який ще має отримати схвалення парламенту – сім'ї, яких це торкнеться, переселять в інші райони. Влада країни вважає, що це допоможе перейти до більш змішаного типу проживання різних соціальних груп і запобігти виникненню «паралельних спільнот». При цьому від використання слова «гетто» в офіційних документах планується відмовитися.
«Незахідне походження» – етнічна дискримінація?
«Ми стурбовані тим, що критерій етнічної приналежності акцентується в законопроєкті ще більше, ніж раніше. Коли етнічна приналежність вказується як критерій, це завжди викликає тривогу», – зазначає старший юрисконсульт Датського інституту з прав людини Нанна Маргрет Куса.
За її словами, у датських судах на розгляді наразі перебувають три скарги на чинні законодавчі норми, що зачіпають жителів «районів гетто». Правозахисниця вважає, що в конкретних випадках мала місце дискримінація та було порушено національне та європейське законодавство.
Які країни в Данії вважають західними?
У Міністерстві соціальних та внутрішніх справ Данії ці звинувачення відкидають. Там пояснюють, що категорія «незахідне походження» відповідає термінології, яку використовує статистичне відомство країни.
Згідно з цією класифікацією, до групи «західних» країн входять країни ЄС, а також Велика Британія, Андорра, Ісландія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія, Ватикан, Канада, США, Нова Зеландія та Австралія.
«Всі інші країни вважаються незахідними. Поділ країн на західні та незахідні не залежить від політичної системи, релігії, культури та економіки конкретної країни», – підкреслюють у міністерстві. При цьому у відомстві визнають, що, поряд із рівнем безробіття, освіти та злочинності, велика кількість жителів «незахідного походження» є індикатором, що сигналізує про проблеми з інтеграцією мігрантів в окремих мікрорайонах.
«Стигматизація жителів з міграційним корінням»
Критики ж, своєю чергою, підкреслюють, що подібні законопроєкти стигматизують жителів Данії з міграційним корінням – особливо мусульман і людей з іншим кольором шкіри.
Озлем Чекич – одна з перших жінок-мусульманок, які стали депутатами датського парламенту, – вважає чинне законодавство та новий законопроєкт контрпродуктивними. «Я згодна з думкою уряду про те, що в деяких районах є великі проблеми», – розповідає парламентарка в бесіді з DW. Однак, за її словами, вони не настільки серйозні, щоб через це виселяти людей із районів, у яких вони живуть, підкреслює вона.
Чекич також зазначає, що законопроєкт загалом зачіпає маргіналізовані групи населення. За її словами, йдеться не лише про мусульман або мігрантів, а й про представників робітничого класу. Багато жителів неблагополучних мікрорайонів не мають стабільного заробітку.
«Ти не датчанин, ти – мусульманин»
На сьогодні датське міграційне законодавство є одним із найжорсткіших у Європі. При цьому, на відміну від багатьох інших країн ЄС, такий курс підтримують усі великі датські партії як правого, так і лівого спектру.
Професор Орхуського університету Руне Стубагер припускає, що новий законопроект буде ухвалено, навіть якщо суди визнають критерій «незахідного походження» незаконним. І навіть попри те, що, за даними датського статистичного відомства, у 2020 році в «районах гетто» проживало лише 5,3 відсотка жителів країни «незахідного походження».
Загалом жителі іноземного походження становлять 11 відсотків від 5,8-мільйонного населення країни. З них 58 відсотків прибули до Данії з так званих «неєвропейських» країн.
Озлем Чекич впевнена, що курс нинішнього уряду лише погіршить ситуацію в довгостроковій перспективі. «Діти з «районів гетто» вважають себе датчанами. Вони народилися в Данії, мають датські паспорти, говорять по-датськи і ходять тут до школи. Але їм постійно твердять: «Ти не датчанин, ти мусульманин», – вказує Чекич. «Чи можна очікувати, що вони будуть лояльно ставитися до держави, якщо вона не приймає їх такими, якими вони є?», – дивується депутат.