Іноземці поспішають стати швейцарцями
Згідно з даними Федеральної служби статистики (OFS), в останні роки громадянство Конфедерації отримували все менше іноземців: якщо у 2010 році до лав швейцарців влилися 39,3 тисячі осіб, то вже у 2013-му приріст «нових гельветів» скоротився до 34,1 тисячі осіб, причому ця тенденція продовжилася і в наступному році.
Ще одна цікава деталь полягає в тому, що з роками кількість звичайних процедур зменшується (з 31,2 тисячі у 2010-му до 23,7 тисяч у 2014 році), тоді як привілеєм спрощеної натуралізації користуються все більше кандидатів (7,5 тисяч у 2010-му та 8,9 тисяч у 2014 році).
Хай там як, стає очевидно, що, принаймні, за загальною кількістю натуралізацій 2015 рік виявиться винятком із правила – багато іноземців, які мають можливість стати швейцарцями, вирішили не відкладати процедуру в довгу шухляду. У чому причина?
Одним із вірогідних, хоча й не єдиним фактором такої поспішності могли стати дії Народної партії Швейцарії (НПШ), яка представила в останні роки одразу кілька ініціатив, основною метою яких стали іноземці, що живуть на території Конфедерації, вважає професор соціально-економічної географії Університету Невшателя Етьєн Піге. При цьому громадяни Швейцарії активно підтримують НПШ у її демаршах: 9 лютого 2014 року вони проголосували на референдумі за ініціативу про обмеження імміграції, а схвалені з подачі тієї ж партії нововведення, що стосуються висилки іноземних злочинців, нещодавно погодив парламент (правда, автори ініціативи залишилися незадоволеними запропонованим способом її впровадження в життя, і на найближчому референдумі швейцарцям доведеться «переголосувати» на ту ж тему).
Таким чином, «закручування гайок» щодо іноземців загалом і панівна невизначеність, найімовірніше, є не останніми факторами, які враховують власники видів на проживання у Швейцарії, вирішивши зміцнити своє становище за допомогою отримання паспорта.
«Це реакція на закритість, яку являє собою голосування 9 лютого, а також інші ініціативи, спрямовані проти іноземців, що живуть у Швейцарії. Насправді, деякі з них можуть почуватися небезпечно, боячись втратити свій вид на проживання – наприклад, якщо залишаться без роботи, – і в цьому випадку отримання швейцарського громадянства дозволить уникнути ризику такого роду», – сказав Етьєн Піге в ефірі RTS.
Ця гіпотеза підтверджується аналогічною тенденцією, яка спостерігалася у Швейцарії в епоху швейцарського політика Джеймса Шварценбаха, який виступив, зокрема, з ініціативою «Проти засилля іноземців», яка була відхилена населенням на референдумі у 1970 році.
Так видозмінювалося головне посвідчення особи швейцарського громадянина за останнє століття
Втім, невшательський експерт підкреслює, що його теорія стосується лише однієї з кількох вірогідних причин зростання кількості випадків натуралізації. Додамо, що ще одним важливим фактором може стати новий закон про швейцарське громадянство, схвалений парламентом у 2014 році, але поки що не вступив у силу. Згідно з основними нововведеннями, необхідний термін проживання на території Конфедерації для звичайної натуралізації буде скорочено з 12 до 10 років, однак на отримання паспорта зможуть розраховувати лише власники видів на проживання категорії «С».
Таким чином, у власників інших типів документів з'явилася вагома причина поспішити з початком процедури, оскільки в іншому випадку вони ризикують взагалі втратити шанс стати громадянами Швейцарії, проживши на її території багато років. Слід зазначити, що суперечки про метод застосування на практиці нового закону продовжилися і після його прийняття, а отже, багато деталей будуть роз'яснені лише у спеціальній урядовій постанові, обговорення якої закінчилося наприкінці листопада минулого року.