Взагалі протягом багатьох років різні країни та регіони відзначали власні пам'ятні дні і навіть тижні, присвячені вимушеним мігрантам. Одним з найвідоміших вважається День африканських біженців, який відзначається в кількох країнах 20 червня. Виражаючи солідарність з Чорним континентом, який лідирує за кількістю вимушених переселенців, ООН затвердила цей день як загальний.
Всього за даними УВКБ, кількість біженців за п'ять років зросла більш ніж на 20%. Експерти Верховного комісаріату ООН вважають, що головна причина – війна, що не припиняється в Іраку, та багаторічна криза в провінції Дарфур. Так, наприклад, до кінця минулого року Ірак покинули близько півтора мільйона людей, більшість з яких перебралися до сусідніх Сирії та Йорданії. З Судану ж, за різними оцінками, вже виїхали від 700 тис. до двох мільйонів.
Зараз у світі існують чотири головні класи біженців: біженці війни, політичні біженці, релігійні та секс-меншини. Щоправда, останніх приймають лише в суперліберальних Нідерландах. Країни Східної Європи, які за останні 10 років облюбували в першу чергу політичні втікачі, по суті, є своєрідним трампліном для переїзду до Старої Європи. Тим більше що умов для їхнього проживання в країнах колишнього соцтабору не так вже й багато. Наприклад, у Польщі людина, яка примудрилася отримати статус біженця – велика рідкість. Багато хто обмежується отриманням звичайного виду на проживання і не отримує від держави жодної допомоги.
МВС ФРН спільно з Федеральним статистичним відомством оприлюднили нещодавно чергову довідку про кількісний та якісний склад іноземців, які проживають у Німеччині. Ці дані підтверджують не лише той факт, що ФРН – найгостинніша після США держава (15 млн 300 тис. приїжджих з 82-мільйонного населення), а й чутки про співчутливе суспільство, яке приймає найбільше біженців з гарячих точок планети. До біженців, які рятуються від воєн і політичних переслідувань, Німеччина, як і раніше, прихильна. У 2001 році їх було тут 69 тис. Через рік стало 75 тис. і на такому приблизно рівні залишалося до 2005 року. Потім, судячи з усього, скарбниця не змогла більше витримувати подібного навантаження і на сьогодні за рахунок державних допомог у ФРН проживають трохи більше 66 тис. біженців. І отримувати їм політичний притулок у Німеччині стає все складніше та складніше. Зараз цього статусу очікують 28 тис. 914 осіб. Якщо порівнювати з 98 тис. 644 претендентами 1998 року – різниця вельми відчутна.
Артем ОПАРИН, Сергей ЗОЛОВКИН.
Новые Известия