Сьогодні вулиці сицилійських містечок заполонили туристи
Кореспондент Lenta.ru піднялася на вулкан Етна, скуштувала місцеву кухню, а також поринула в життя мафії та побачила місце, де знімали знаменитого «Хрещеного батька».
Хрещені батьки
Маленькі будиночки з дахами, вкритими оранжевою черепицею, і апельсинові дерева. Загублене італійське село Савока якнайкраще підходило для зйомок одного з найкращих фільмів в історії кінематографа.
Вузькі вулички села в'ються просто по краю крутої гори, з вершини якої відкривається чудовий вид на блакитне море. Подолавши десяток запаморочливих віражів по серпантину, зупиняємося біля бару Vitelli. Втім, назвати це просто кафе або трактиром язик не повертається. Це радше присвячений фільму «Хрещений батько» музей, в якому можна смачно поїсти. Італійське морозиво – джелато та десерт – канолі там бездоганні.
Опинившись всередині, відчуваєш себе одним із героїв фільму: арковий вхід, жалюзі з м'ятих пивних кришок, фотографії, навіть потерті стільці, як у фільмі. Повсюди звучать саундтреки. Над барною стійкою висить сицилійський обріз – лупара – головна зброя місцевої мафії.
Деякі мешканці не проти похвалитися, що бачили, як знімали стрічку, або навіть самі брали участь у масовці. Втім, самих місцевих не так багато – всього близько тисячі. Милуючись мальовничими краєвидами, підіймаємося вгору і бачимо церкву Санта-Лючія, де вінчалися головні герої – Майкл і Аполлонія. За фільмом, щасливі, вони виходять із храму, і натовп обсипає їх цукерками.
Знову спустившись до бару, бачимо невелику площу, де молодята танцювали весільний вальс. На цьому клаптику стоять столики кафе, фотографуються туристи і встановлено дзеркальний пам'ятний знак, що зображує Френсіса Форда Копполу за роботою.
То що ж мафія?
Мафія перетворилася чи не на головний бренд Італії, особливо Сицилії. У країні практично немає регіону, де б не існувало своїх кланів. Однак зустріти справжнього мафіозі, схожого на одного з героїв «Хрещеного батька», зараз практично неможливо. Втім, мафія існує, причому як на півдні, так і на півночі Апеннінського півострова. Зазвичай мафіозні клани родом з півдня, а справи воліють вести на півночі, де крутяться великі гроші і їх набагато легше відмивати.
У деяких сицилійських містах мафія міцно тримає в своїх руках економіку. Багато готелів, ресторанів і магазинів змушені платити кланам pizzo – плату за охорону та заступництво. Самі клани люблять володіти великими мережевими магазинами. Найсильніше мафія у великих містах, таких як Катанія, Палермо. При цьому в Рагузі та Сиракузах її практично немає. Однак туристам боятися не варто, небезпеку мафія становить радше для самих сицилійців, а не звичайних туристів, яким краще остерігатися кишенькових злодіїв, а не місцевих мафіозі.
Космічний вулкан
Перше за значенням місто Сицилії – Катанія, весь центр якої побудований з базальту. Втім, сама Катанія не така примітна, цікавіше те, що неподалік від неї. Разом з мафією та сицилійськими солодощами візитною карткою острова вважається вулкан Етна. Він найвищий з усіх діючих в Європі – понад 3 тисячі метрів. Дуже зручно добиратися на Етну на машині. Спочатку підіймаєшся на висоту 1,9 тисячі метрів, де розташовані сувенірні крамниці. Найпоширеніший сувенір – з лавового каменю. Потім фунікулер везе на висоту 2,5 тисячі метрів, а після цього на джипах – ще вище.
Від космічних краєвидів, які відкриваються зверху, захоплює дух. Через те, що вулкан діючий, з-під землі підіймається пара. Однак не варто тішити себе ілюзіями. Якщо влітку на Сицилії дуже жарко, то вирушаючи на Етну, краще одягнутися тепліше. У деяких частинах температура там сягає 17, а то й 13 градусів, дме крижаний вітер. Взуття теж краще взяти міцніше: вулканічний пісок досить гострий. Бажано, щоб воно не було білим, – від вулканічного пилу кросівки можуть швидко забруднитися.
Неподалік від вулкана знаходиться ущелина Агрідженто, що утворилася під час виверження Етни. Потік лави натрапив на холодну гірську річку і зупинився. Вода в ущелині дуже холодна, хоча це не зупиняє туристів, які вирішили скупатися.
Стежкою Архімеда
Ще одне дивовижне місце на Сицилії – містечко Сиракуза, відоме тим, що тут жив Архімед. Стара частина міста – Ортіджія – нагадує звичайні італійські вулиці з досить пошарпаними будинками. Набагато цікавіше в музеї – парку Архімеда. Тут можна на власні очі побачити, як працюють створені найвеличнішим винахідником античності механізми.
Наприклад, архімедів гвинт для вичерпування води, незліченна кількість важелів для підйому вантажів, арбалет, прототип вітряка, а також різні пристрої для ведення війни. На вході до музею видають планшети з інформацією про кожен експонат. Крім цього, всі пристрої, створені Архімедом, дозволяють чіпати.
Незвичайна столиця та перлина острова
Незважаючи на те, що Палермо – столиця Сицилії, місто досить брудне, центр міста обшарпаний, а будинки старі. Місцеві вулиці зберігають пам'ять про Стародавню Грецію та Рим, а будівлі вражають архітектурними шедеврами. Тільки встигаєш фотографувати.
Багато хто захоплюється знаменитою вуличною їжею Палермо. Найпопулярніший вуличний фастфуд серед місцевих – булочка з тельбухами. Сицилійці його обожнюють, однак це задоволення на любителя. Розрізана булка, всередину якої кладуть варені тельбухи і поливають лаймом. Набагато краще інша сицилійська національна страва – аранчіні – смажена у фритюрі кулька з рису з начинкою.
Справжньою перлиною острова по праву називають вражаюче за красою місце – Таорміну. Довгий час вона була невеликим захолустним італійським містечком, поки на неї в середині XIX століття не звернули увагу багаті європейці. Одна заповзятлива жителька міста придбала на узбережжі кілька рибальських хатин, побудувала на місці їх знесення перший готель для заможних постояльців і розбила по сусідству гарний парк.
Так Таорміна перетворилася на туристичну. Місцеві жителі хваляться, що свого часу це містечко обожнювала британська знать, називаючи його другим Монте-Карло. З оглядових майданчиків відкриваються приголомшливі краєвиди на Етну, тихі пляжі біля підніжжя міста та невеликий острівець неподалік.
До речі, перлиною Сицилії Таорміну назвав Гі де Мопассан, Йоганн Вольфганг фон Гете називав її райським місцем. Побував там і російський імператор Микола Другий, на честь цієї події в міському парку навіть встановлено бюст монарху.
На самому верху міста любителів старовини чекає Грецький театр, побудований ще в III столітті до нашої ери. Вниз від нього спускається головна вулиця – Корсо Умберто, на неї, немов перлини на нитку, нанизані мальовничі площі. Однак особливою з них називають крихітну вуличку Стретто. Вона настільки вузька, що туристи обожнюють тут фотографуватися, широко розставивши руки і майже впираючись у протилежні стіни будинків.
Сицилійська мозаїка
Тим, хто любить ніжитися на сонці, сподобаються мальовничі пляжі Мардзамемі біля однойменного містечка. Свою назву вона отримала від арабського слова Marsa el Hamem (порт горлиць). Колись ця область була місцем зупинки цих птахів під час міграції.
У цьому місті-курорті безліч барів, готелів та ресторанів. Однак найпрекрасніше тут пляж – з м'яким золотистим піском і найчистішим морем блакитних відтінків. Пологий спуск і кришталево чисту воду люблять як мандрівники з дітьми, так і любителі підводного плавання. Раніше тут був завод з переробки тунця, тому в місті багато рибних ресторанів та іншої атрибутики цієї давньої морської професії.
Склавши докупи сицилійську мозаїку, зізнаюся, що вона виявилася надзвичайно барвистою. У ній зустрічаються лазуровий колір моря, чорний колір – колір вулканів і лави, білий – колір бездоганних пляжів, зелений – її кактуси, пальми та каприси, бордовий – колір знаменитих вин.