Ухвалена угода, як передає Німецька хвиля, поклала край суперечці серед країн-членів ЄС про те, хто і коли «відповідає» за біженців, - тобто, крім іншого, несе відповідні витрати. Як повідомляють із Брюсселя, досягнутий компроміс передбачає, що протягом перших дванадцяти місяців після в'їзду заявника на територію ЄС відповідальність за нього лежить на тій країні, в якій він спочатку перетнув кордон Євросоюзу. Якщо ж заявник не залишився в цій країні, а переїхав до іншої, то займатися ним повинна влада останньої, якщо він пробув у ній не менше п'яти місяців.
За повідомленням Єврокомісії, для встановлення відповідальності за розгляд справ прохачів притулку у виняткових випадках використовуватимуться й інші критерії. Наприклад, заявник може розраховувати на прийняття його клопотання в тій країні, в якій статус біженця вже надано комусь із його близьких родичів. У цьому зацікавлені насамперед Греція та Італія - країни, через берегові кордони яких на територію ЄС в'їжджає основна маса біженців. Багато з них прямують далі в інші держави Євросоюзу, в основному - до Німеччини та Великої Британії.
Для визначення країни, через яку заявник в'їхав на територію ЄС, у Євросоюзі буде введено систему під назвою Eurodac. Це банк даних з відбитками пальців тих, хто в'їжджає до ЄС прохачів притулку. Eurodac має бути введений в дію 15 січня 2003 року.
Нові правила встановлюють мінімальні загальні стандарти життя біженців у державах Євросоюзу. Зокрема, у всіх країнах ЄС у них мають бути рівні права на соціальне забезпечення та медичне обслуговування. У наданні роботи біженцям країни-члени ЄС, як і раніше, діятимуть автономно одна від одної - на цьому особливо наполягала Німеччина, оскільки відповідно до німецького законодавства ці питання вирішуються на рівні федеральних земель.
На думку Єврокомісії, у нової угоди є переваги порівняно з чинною на даний момент Дублінською конвенцією ЄС - вона дозволить прискорити обробку заяв на отримання притулку та полегшить возз'єднання сімей біженців.
_