У 1999 році Борис Варелік переселяється до ФРН за статусом контингентного біженця разом зі своєю дружиною та двома дітьми 8 і 10 років. У Німеччині вся родина отримує безстроковий вид на проживання. Гірничий інженер середнього віку має хороші професійні зв'язки та репутацію у гірничодобувній промисловості. Вмираюча гірнича галузь ФРН не може надати Вареліку місце, гідне його освіти та кваліфікації.
Поневірявшись після закінчення мовних курсів по різним перекваліфікаціям і так і не знайшовши роботи, Варелік приймає рішення повернутися на батьківщину, де йому пропонують місце начальника шахти. Дружина та діти залишаються проживати в Німеччині, сам гірничий інженер має намір два-три рази на рік короткочасно відвідувати сім'ю. Він також хотів би зберегти і свій вид на проживання у ФРН. Для реалізації своїх намірів Варелік просить відомство у справах іноземців видати йому дозвіл на тривале проживання за кордоном, не втрачаючи при цьому права на проживання в Німеччині. Як же на цю ситуацію дивиться німецьке законодавство про правовідносини іноземців?
Умови втрати виду на проживання
§51 №6 і 7 закону «Про перебування» зазначає, що іноземець втрачає свій вид на проживання в момент виїзду з території ФРН з метою постійного проживання за кордоном (№6). Те саме, якщо він протягом шести місяців або іншого, погодженого з відомством у справах іноземців строку, не повернувся в Німеччину (№7).
Говорячи просто, це означає наступне. Якщо іноземець вирішить перенести центр своїх життєвих інтересів за межі Німеччини і невизначено довгий час перебувати за кордоном, то в момент перетину німецького кордону він втрачає свій вид на проживання у ФРН. Звичайно, відомство у справах іноземців повинно мати вагомі підстави для негайного анулювання виду на проживання. Такими надійними ознаками є: звільнення з роботи, розірвання договору оренди квартири, продаж громіздких побутових речей, меблів. У ряді випадків відомству у справах іноземців з обставин справи не зрозуміло, чи покинув іноземець ФРН назавжди чи на час? У цих ситуаціях орієнтиром служить згаданий шестимісячний строк. Якщо іноземець відсутній у країні більше шести місяців, він вважається постійно вибулим з Німеччини.
Значення шестимісячного інтервалу
Тут я хотів би зробити важливі пояснення про значення так званого шестимісячного інтервалу. Багато хто розуміє це правило так, що достатньо на пару днів приїхати в країну, і перебіг строку нібито переривається. За поширеною думкою, дворазове відвідування Німеччини протягом року з короткочасними візитами задовольняє вимоги закону (адже вони перебували за межами території ФРН менше шести місяців). Така думка помилкова. Пара формальних візитів на рік, коли зрозуміло, що іноземець постійно проживає за кордоном, однозначно не рятують вид на проживання. В основу оцінки кожного окремого випадку тривалого перебування іноземця за межами Німеччини мають входити справжні наміри іноземця, який виїхав за кордон, а не формальні строки.
Зазначений шестимісячний строк є законодавчо передбаченим орієнтиром для дій чиновників. Якщо іноземець відсутній більше шести місяців, він в силу закону вважається таким, що вибув на постійній основі, і втрачає право на проживання у ФРН. Тут чиновник не зобов'язаний проводити розслідування справи. Відсутність іноземця понад шість місяців змушує чиновника автоматично анулювати вид на проживання.
Подовження строку відсутності
Той самий параграф закону дозволяє відомству у справах іноземців видавати іноземцю індивідуальний дозвіл на перебування поза територією ФРН на період понад шість місяців. Закон зазначає, що відомство повинно видати дозвіл на тривале перебування за кордоном, якщо трудова діяльність іноземця відповідає інтересам країни. Також відомство повинно переконатися, що йдеться про тимчасовий характер роботи або перебування за кордоном. Іншою умовою є володіння іноземцем безстроковим видом на проживання у ФРН (Niederlassungserlaubnis). Іноземцям з тимчасовим видом на проживання отримання такого дозволу є ще більш ускладненим.
Усі зацікавлені особи повинні заздалегідь подбати про подання клопотання. Важливо - фактичний дозвіл має бути отриманий до закінчення шестимісячного строку відсутності в країні. Відомство не розглядає заяви, подані після спливу зазначеного строку.
Статус перебування за кордоном
Своє клопотання про видачу індивідуального дозволу на продовження строку відсутності у ФРН Варелік повинен обґрунтовувати тимчасовим характером роботи або ділової активності на батьківщині. Також важливо зазначити, що центр його життєвих і сімейних інтересів, як і раніше, знаходиться в Німеччині.
Як з точки зору юриста слід класифікувати клопотання Вареліка? Тут усе залежить від конкретних обставин. Якщо сім'я і далі проживає у ФРН, а сам Варелік тривало перебуває на батьківщині, але також на тривалий час повертається до сім'ї, то, на мою думку, тут немає підстав для застосування правил §51 Abs. 1 Nr. 6 AufenthG. Дозвіл на продовження строку відсутності може бути виданий, коли йдеться дійсно про тривале, але все ж таки кінцеве перебування за кордоном.
Позитивну роль для гірничого інженера можуть відіграти певні професійні зв'язки у ФРН. Наприклад, він відряджається німецькою фірмою з метою налагодження спільного виробництва чи іншого бізнесу. Для германської фірми та інших організацій він вважається німецьким бізнесменом, який працює за іноземною тематикою і багато часу проводить у службових відрядженнях у цільовій країні.
Варелик, однак, збирається обіймати посаду начальника шахти одного вітчизняного гірничо-збагачувального підприємства. Він отримає службову квартиру і повинен постійно перебувати поблизу підприємства, щоб бути доступним для начальства та підлеглих. Я вважаю, що в цьому разі відомство відмовиться видати такий дозвіл. З обставин справи зрозуміло, що він назавжди залишає Німеччину і переносить на батьківщину центр своїх життєвих інтересів. Тут дійсно до нього можуть бути застосовані правила §51 Abs. 1 Nr. 6 AufenthG, і він втрачає свій вид на проживання у ФРН.
Складніше з негнучким і визначеним законом шестимісячним строком відсутності у ФРН, коли втрата виду на проживання відбувається автоматично, незважаючи на всі інші обставини (§51 Abs. 1 Nr. 7 AufenthG). Відповідальна робота Варелика на шахті не дозволяє йому відлучатися до Німеччини за власним розсудом. Тут однозначно має місце перенесення центру своїх життєвих інтересів до однієї з республік колишнього Союзу, що невблаганно веде до втрати німецької візи за фактом тривалої відсутності та фактичного постійного проживання там. Безперервне, тривале проживання в країнах СНД як бізнесмена з Німеччини на період до шести місяців також може створювати Варелику певні проблеми. Тут усе залежить від обставин конкретного випадку.
Іноземці, які тривало проживають у ФРН
У зв'язку з проблематикою тривалої відсутності має значення припис §51 Abs. 2 AufenthG. Він стосується іноземців, які не менше 15 років правомірно проживають у ФРН, та членів їхніх сімей. У разі тривалого виїзду за кордон ці особи не втрачають право на проживання за умови, що після повернення до Німеччини вони зможуть проживати незалежно від соціальної підтримки. Усі чинні на 31.12.2004 безстрокові дозволи на проживання (Aufenthaltserlaubnis) і правомочності на проживання (Aufenthaltsberechtigung) з 01.01.2005 автоматично перетворилися на право на проживання (Niederlassungserlaubnis). Тож іноземець, який проживає в Німеччині з початку 1990 року незалежно від соціальної допомоги, може спокійно виїжджати за кордон на необмежений строк.
Виїзд іноземного члена подружжя
Особливе правило діє щодо іноземних членів подружжя громадян ФРН. За умови збереження сімейних стосунків виїзд іноземного члена подружжя за кордон на тривалий строк не веде до втрати права на проживання. Іншими словами, іноземний член подружжя може тривало проживати за кордоном, а німецький — у Німеччині. Якщо обоє вважають свої стосунки дійсним шлюбним союзом, то іноземний член подружжя не втрачає свого права на проживання у ФРН. Це право на повернення постійно проживаючого за кордоном іноземного члена подружжя — громадянина ФРН не пов'язане з матеріальними передумовами. Навіть якщо німецький член подружжя отримує соціальну допомогу, він має право на возз'єднання зі своєю іноземною дружиною. Це правило про право возз'єднання подружжя має застосовуватися індивідуально. Можливо, доведеться доводити відомству у справах іноземців, що шлюбний союз фактично існував і продовжує існувати і в умовах проживання чоловіка та дружини в різних країнах.
Вид на проживання у ФРН не погашається у разі тривалого виїзду іноземця з метою проходження обов'язкової військової служби у своїй рідній країні (§51 Abs. 1 Nr. 7 AufenthG). Після демобілізації зі збройних сил іноземець повинен протягом трьох місяців в'їхати до Німеччини.