Томас ПУЕ,
німецький адвокат.
Спеціально для «Заграниці».
Російський німець Володимир Бауер, його дружина Ольга, їхня спільна дитина Ігор та 16-річна Надія - дочка Ольги від першого шлюбу, подають клопотання про прийняття до Німеччини. В. Бауер виконує всі необхідні передумови для присвоєння статусу пізнього переселенця і отримує рішення про прийняття. Його дружина і власна дитина внесені до цього рішення за статусом членів сім'ї. Як же виглядає становище падчерки Надії?
Якщо Надія не досягне до моменту переселення 18 років, вона може переселитися до ФРН разом із матір'ю та її чоловіком за статусом неповнолітнього іноземного члена сім'ї. Ця вікова межа дуже важлива. Клопотання до німецького посольства про видачу в'їзної візи для переселення до Німеччини має бути подане до настання Надії 18 років. У Німеччині вона вважатиметься іноземкою, а не німецькою переселенкою, як інші члени сім'ї. Проте Надія отримає вид на проживання і за виконання певних передумов пізніше може бути натуралізована як громадянка ФРН на загальних підставах.
Я хотів би підкреслити такий момент. Описана мною практика компетентних німецьких відомств сьогодні є загальноприйнятим вирішенням питання спільного переселення ненімецької дитини дружини пізнього переселенця. Закон про іноземців, однак, не дає надійних гарантій іноземним дітям, тож можливі місцеві відхилення від описаної мною практики.
Адоптація і статус нащадка німецького переселенця
Я хотів би дещо видозмінити свій приклад. Як відомо, клопотання російського німця про присвоєння статусу пізнього переселенця обробляється кілька років. Тож на момент видачі В. Бауеру рішення про прийняття падчерці Надії виповнилося 18 років. Це означає кінець драми. Надія за жодних обставин не може переселитися до Німеччини разом з іншими членами сім'ї, навіть за статусом іноземки. Внесення її до рішення про прийняття за статусом згідно з §8 BVFG є уявним рішенням. Вона не отримає в'їзну візу або буде вислана з Німеччини, якщо їй усе ж таки вдасться переселитися до ФРН разом із батьками.
Ця проблема може бути вирішена своєчасною адоптацією (усиновленням. - прим. ред.). Надії її прийомним батьком Володимиром Бауером. Якщо адоптація буде проведена до виповнення Надії 18 років, компетентними німецькими установами вона буде прирівняна до рідних дітей російського німця і отримає статус нащадка згідно з §7 BVFG. При своєчасному усиновленні дитини (до виповнення їй 18 років) її фактичний вік на момент переселення не відіграє жодної ролі. Буде Надія адоптована у віці 17 років, вона завжди зможе переїхати до Німеччини за статусом нащадка. Окрім самої можливості переселення, статус німецької переселенки, а саме Надія вважатиметься такою, незважаючи на двох російських батьків, значно сприятливіший, ніж статус іноземки.
Ситуація різко змінюється у випадку адоптації дитини після виповнення їй 18 років. Німецька влада вважає, що таке усиновлення не створює підстави для переселення до ФРН у складі сім'ї пізнього переселенця. Це означає, що Надії не буде присвоєно статус згідно з §7 BVFG, незважаючи на законно проведену адоптацію в країні походження російського німця. Не менш важливо завершити процедуру до переселення В. Бауера до Німеччини. Після цього треба негайно подати заяву про внесення адоптованої доньки до рішення про прийняття за статусом нащадка.
Якщо В. Бауер повернеться з Німеччини для проведення адоптації, то процедура хоч і буде визнана законною, але він не зможе внести свою адоптовану доньку до рішення про прийняття. Таке внесення може бути здійснене лише до моменту виїзду основного заявника (В. Бауера) на ПМП до Німеччини. Ця ситуація іноді може бути вирішена іншими шляхами, на яких я не зупинятимуся в цій статті. Я не втомлююся повторювати: найнадійніший шлях для спільного переселення - усиновлення дитини до виповнення їй 18 років та внесення її за статусом нащадка до рішення про прийняття основного заявника до переселення останнього до Німеччини.
Я хотів би вказати на непроясненість у законі багатьох індивідуальних ситуацій з галузі переселення до ФРН у рамках репатріації російських німців. Це й зрозуміло, жоден закон не може охопити всього різноманіття життя. Так, відмова Федерального адміністративного відомства внести адоптовану дитину до рішення про прийняття пізнього переселенця, якщо адоптація була здійснена після настання дитині 18 років, не має надійного законодавчого підкріплення. Усе ж загальноправова тенденція йде в цьому напрямку, що ще раз говорить про важливість своєчасного проведення всіх необхідних правових актів.
Щодо самої адоптації в країні походження репатріанта я хотів би зробити наступні зауваження: усиновлення має слугувати створенню справжніх відносин батьки - діти та відповідати аналогічній процедурі на території ФРН, як це практикує відомство у справах молоді (Jugendamt). Іншими словами, не повинно йтися про фіктивну адоптацію для створення адоптованому правової бази для переселення до ФРН. Компетентні німецькі відомства не займаються скрупульозною перевіркою найдрібніших особливостей сімейного життя та процедури усиновлення, але все ж адоптація має мати під собою певну субстанцію.
Адоптація і німецьке громадянство
Інша констеляція цієї ж зразкової родини Бауер. В. Бауер не розмовляє німецькою, тому він не може претендувати на статус пізнього переселенця. Але все ж без проблем може переселитися до Німеччини. У період Другої світової війни батькові Володимира Конраду Бауеру ще дитиною в Україні окупаційною німецькою владою було присвоєно німецьке громадянство. Це громадянство К. Бауер передав у спадок своєму синові. Володимир та його рідні діти є громадянами Німеччини з моменту та в силу народження. Після перевірки обставин справи Федеральне адміністративне відомство видає В. Бауеру та його рідному синові Ігорю посвідчення громадян Німеччини. Як же виглядає ситуація дружини Ольги та її доньки Надії?
Володимир та Ігор можуть отримати в німецькому посольстві німецькі паспорти та переселитися до ФРН. Ольга та Надія поки залишаються в Казахстані. В. Бауер повинен прописатися в Німеччині, після чого розпочати процедуру возз'єднання сім'ї. Возз'єднання іноземного члена подружжя зі своїм німецьким партнером не викликає особливих проблем. Воно не пов'язане з матеріальними передумовами та наявністю житлової площі в німецького члена подружжя. Єдиною умовою є намір німецького партнера дійсно вести подружнє життя на території ФРН. Ольга Бауер зможе проживати в Німеччині разом зі своїм чоловіком, щоправда, за статусом іноземної дружини громадянина Німеччини. У неї не буде статусу німецької переселенки, як у випадку переселення до ФРН разом із чоловіком за статусом згідно з §7 BVFG.
Падчерка Надія не є рідною донькою В. Бауера. Вона не набула від нього німецького громадянства. Відповідна закону адоптація може допомогти і в цьому випадку. За фактом усиновлення В. Бауером своєї падчерки Надії вона стає громадянкою Німеччини. Заява про проведення процедури адоптації має бути подана до виповнення Надії 18 років. Це дуже суттєвий момент. Адоптація у зв'язку з переселенням за статусом пізнього переселенця має бути завершена до настання дитині 18 років. У зв'язку з передачею у спадок німецького громадянства достатнім вважається подання адоптаційного клопотання до настання дитині 18 років. Якщо В. Бауер подасть адоптаційне клопотання після настання падчерці 18 років, ця адоптація не матиме наслідків щодо громадянства Надії.
Дійсність іноземної адоптації
Дійсність іноземної адоптації прирівнюється до німецької процедури. Іноземна та німецька адоптація мають рівну правову силу та значення. У всіх випадках, коли в сім'ях потенційних переселенців є іноземні діти віком до 18 років, я раджу перевірити правову ситуацію та в обґрунтованих випадках, не зволікаючи, провести процедуру усиновлення в компетентних установах країни проживання. Таким чином ви позбавите себе від багатьох неприємних несподіванок.
Ця стаття слугує цілям загальної інформації та не може замінити індивідуальної консультації Rechtsanwalt Thomas Puhe Jahnstr, 17, 60318 Frankfurt-am-Main Тел.: 069-59-79-66-82, факс: 069-59-79-66-86 E-mail: [email protected]