Мабуть, саме тому звістка про інтерес латвійського бізнесмена Олександра Башарина до італійського «Торіно» не стала темою для перших шпальт. Що ж, «Торіно» - то «Торіно», латвієць - то латвієць, ми, мовляв, і не таке бачили...
Уперше звістка про інтерес Башарина до «Торіно» з'явилася в ЗМІ навесні минулого року. Сам інвестор коментував ситуацію так: «Цей процес - на стадії переговорів. Він ще не завершений. Тому жодної інформації з цього приводу надати не можу. Мої партнери - люди з Італії, Латвії та Росії - роблять так само». Словом, Башарин новину не спростовував, але й не поспішав її підтверджувати. Мабуть, не в останню чергу тому, що приблизно в той самий час зірвалися вже фактично на мазі переговори серйозних російських інвесторів з відомими італійськими клубами - «Ромою» та «Пармою». Застопорилися переговори й щодо туринського клубу. Щоправда, прогнозується, що цієї весни їх вдасться завершити.
«Торіно» - один із найстаріших футбольних клубів Італії - був заснований у 1906 році. Туринці сім разів ставали чемпіонами Італії, п'ять разів вигравали Кубок країни, але останнім часом у «Торіно» спостерігається спад. Команда виступає у другому за силою італійському дивізіоні, а останній успіх (у Кубку Італії) датований 1993 роком. За інформацією потенційних покупців, річний оборот «Торіно» становить близько €35 млн. Сума, за яку нинішні власники погодяться продати клуб Башарину та його партнерам, дорівнює приблизно €50 млн. Сам латвійський бізнесмен вважає, що близько €35 млн. доведеться вкласти ще й у реконструкцію стадіону. Мабуть, він знає, про що говорить, оскільки вже не перший рік керує нещодавно створеним футбольним клубом «Юрмала», який швидко пробився до еліти латвійського футболу. Фахівці стверджують, що бюджет «Юрмали» був найбільшим у першій лізі та перевершував навіть можливості низки команд з елітного дивізіону.
Олександр Башарин - 53-річний депутат юрмальської думи, у якій очолює комітет з питань розвитку. Він займався боксом, свого часу працював у Києві, давно займається нерухомістю, належить до кола найбагатших мешканців Юрмали і входить до числа найзаможніших громадян Латвії. Наприкінці минулого року його звинуватили в тому, що «він живе не за коштами». Бюро із запобігання та боротьби з корупцією, перевіряючи декларацію про доходи, встановило, що витрати Башарина перевищують доходи, що, погодьтеся, неприродно. Втім, від докладніших коментарів бюро утрималося, оскільки очікує на остаточні підсумки перевірки Служби державних доходів.
Ім'я Башарина восени минулого року прозвучало ще й у зв'язку з гучним убивством у Ризі українського підприємця Олексія Жарова. Як з'ясувалося, останній був співвласником OOO Jurmalas perle і бізнес-партнером депутата юрмальської Думи (кожному належало майже по 33% акцій підприємства). А в оновленому списку найбагатших людей Латвії прізвища Башарина не виявилося. Укладачі цього рейтингу обґрунтували свої висновки тим, що легальні доходи бізнесмена не такі вже й великі.
Деякі видання навіть встигли пожартувати на тему можливої покупки Башариним «Торіно». Мовляв, на такі кошти, які в нього є, і «Юрмалу» складно утримувати, що вже казати про команду з Італії. Але більш розважливі автори не забувають підкреслити, що покупка «Торіно» - справа рук не одного Башарина. У нього є партнери - можливо, навіть набагато багатші, які не хочуть «світитися». Башарин у цьому випадку виступає як менеджер. А може, латвійський підприємець шукає можливість легалізувати свої підпільні доходи... Ситуація заплутана, але, схоже, справа наближається до розв'язки. Принаймні саме так про весну 2005 року говорили і сам Башарин, і представники «Торіно».
«Ми пройшли немалу частину дистанції, - коментує ситуацію підприємець. - Але говорити, що ось-ось ударимо по руках, передчасно. Та й немає гарантій, що не з'явиться раптом якийсь конкурент із пропозицією, порядок цифр якої переб'є нашу. До того ж я не особисто збираюся придбати італійський клуб, а разом із підприємцями з Росії, Італії та Латвії. Можна сказати, я в цій команді кермую як менеджер проекту.
Ми зацікавлені в цій угоді, пов'язуємо з нею певні плани. Розраховуємо на повернення «Торіно» із Серії B у компанію своїх успішніших земляків із «Ювентуса». Клубу, який сім разів вигравав скудетто, має завидну підтримку вболівальників, куди більше личить змагатися з «Міланом», «Інтером», тим самим «Ювентусом», а не борсатися в Серії B. До того ж у 2006 році «Торіно» виповниться 100 років, і такий поважний ювілей слід, звісно, відзначити, перебуваючи серед претендентів на скудетто.
Навіщо мені, фахівцю з нерухомості, футбольний клуб? Доведеться всім повірити мені на слово, що я не вважаю футбол бізнесом. Це хобі. І дуже приємне».
З інформації з італійського боку відомо, що фінансове вливання для клубу має стати якнайдоречнішим. Останнім часом «Торіно» зазнає серйозних економічних труднощів. А як наслідок - проблеми ігрового характеру, що зумовили перебування команди в середині турнірної таблиці у другому за силою дивізіоні італійського футболу. Представник Башарина Карло П'яццола (агент ФІФА, який відомий роботою з футбольними клубами «Рома» та «Удінезе») постарався заспокоїти хвилювання, що виникло серед уболівальників та журналістів. Він заявив, що його патрон поки що не збирається повторювати сценарій «Челсі» і влаштовувати в «Торіно» кадрову революцію.
«Сума, названа Башариним, буде спрямована на фінансове оздоровлення та покращення структури клубу. Будуть погашені борги «Торіно», розпочнеться виконання програми будівництва нового стадіону», - заявив на початку цього року П'яццола.
Поцікавилися журналісти й тим, що знає про «Торіно» латвійський бізнесмен. Башарін розповів наступне: «Коли ми з «Юрмалою» прилетіли до Італії на тренувальний збір, я зайнявся пошуком партнерів з метою обміну досвідом, гравцями та ідеями. Мені порадили звернутися до «Торіно». Це відомий клуб, із солідним минулим. У нього близько мільйона вболівальників. Кажуть, що за цю команду вболіває половина італійського парламенту.
Звісно, я чув про трагедію 1949 року, коли блискуча команда «Торіно» загинула в авіакатастрофі при посадці в рідному місті. Доводилося бувати в базиліці, збудованій на місці трагедії. Мені здалося, що покупка «Торіно» могла б активізувати контакти між Турином і Юрмалою. Причому не лише у сфері спорту. Для мене - голови комітету розвитку Юрмали в міській думі - це немаловажно.
Мене не бентежить, що зараз «Торіно» переживає не найкращі часи. Колишні власники зробили кілька серйозних помилок, а найстрашніша з них - образливі висловлювання на адресу вболівальників. В Італії таке не прощається. Усе це не могло не позначитися на атмосфері в колективі. Загалом, у такій ситуації зазвичай відбувається зміна керівництва. Після того як «процес пішов», одразу відродився інтерес уболівальників до команди. Що, своєю чергою, стало стимулом для гравців і тренерів. Мають дати віддачу і зміни у фінансуванні. Усе це робиться задля піднесення популярності «Торіно» - клуб із такою багатою історією не може померти в нижчих дивізіонах».
Олександр Башарін поскаржився, що чимало часу було витрачено через неякісну роботу перекладача. А ще не було прогресу в переговорах через повільність нинішнього власника «Торіно» Франческо Чиммінеллі. Мовляв, той надто довго не міг визначитися із сумою та списком майна, що виставляється на продаж. Не виключає латвійський бізнесмен і того, що «Торіно» може очолити хтось із вітчизняних наставників, а також появи в команді гравців з Латвії чи Росії.
А на питання, як відреагувала Італія, дізнавшись, що «Торіно» збирається купити іноземець, відповів наступне: «Позитивно. Уболівальники вивішують на стадіоні плакати з написами: «Башарін! Приходь швидше! Ми тебе чекаємо!» У Турині навіть пройшла 15-тисячна демонстрація на підтримку продажу клубу. Юридичні складнощі? Їх не було. Прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі висловився «за». Що стосується інших клубів, то мені набагато симпатичніший варіант із «Торіно», ніж із «Ромою». У неї боргів на €500 млн.! У «Торіно» можна навіть заробляти гроші. Але спочатку потрібно хоча б звести баланс до нуля».
РОМАНОВ ОСВОЇВСЯ В «ГАРТСІ»
«Заграница» уже інформувала читачів про купівлю ще одним прибалтійським бізнесменом, цього разу литовським, Володимиром Романовим одного з найстаріших футбольних клубів Шотландії - «Гартса» з Единбурга (старший за нього лише «Рейнджерс» з Глазго). Щоправда, з того часу, коли був написаний матеріал про майбутню купівлю, минуло вже чимало часу. Відповідно, змінилася й ситуація.
Ставши акціонером «Гартс», литовський бізнесмен не зупинився на досягнутому й продовжив «полювання» за акціями клубу. Він володів майже 10%, а прагнув досягти рівня у 30%, після чого, згідно з чинними правилами фондової біржі, він отримав би право викупити всі інші акції. Після того як була проведена емісія акцій, у лютому Романов викупив ще 19,6% акцій і став найбільшим акціонером «Гартса». Але до цифри «30» йому бракує зовсім небагато - 0,095%. Тим не менше саме литовський бізнесмен тепер контролює діяльність клубу, який посідає місце у верхній частині турнірної таблиці чемпіонату Шотландії. Нагадаємо, що Романов також є власником литовського клубу «Каунас» (чемпіон країни) та білоруського МТЗ-РИПО.
Однією з головних цілей Романов проголосив збільшення кількості вболівальників «Гартса» щонайменше до тієї кількості, яку підтримують «Селтік» або «Рейнджерс» - провідні шотландські клуби. Для цього власник контрольного пакета акцій хоче вкласти необхідні грошові кошти в інфраструктуру «Гартса», зокрема - у розширення стадіону.
Восени минулого року бізнесмен пообіцяв, що в разі отримання контролю над «Гартсом» запросить на посаду спортивного директора клубу відомого радянського тренера Анатолія Бишовця, який виграв зі збірною СРСР олімпійський турнір 1988 року. Поки ж «Гартс» узяв в оренду до кінця сезону двох хавбеків «Каунаса» - Міколюнаса (гравець збірної Литви) та Кіжиса. У клубі з Единбурга до цього виступав ще один литовець - Скерла, а крім того, з московського «Локомотива» до «Гартса» взимку перебрався ще один півзахисник збірної Литви - Чеснаускіс (Дейвідас - старший брат гравця київського «Динамо» Едгараса, також футболіста збірної Литви). Цікаво, що шотландські ЗМІ поширили інформацію про те, що Анатолій Бишовець відібрав для «Гартса» близько двох десятків футболістів зі Східної Європи.
Сам Анатолій Федорович, уродженець Києва, вихованець «Динамо» та один із найкращих форвардів в історії українського футболу, наголошує на тому, що до рішення акціонерів «Гартса» про призначення на посаду спортивного директора клубу працює в Міжнародному фонді розвитку футболу.
«Ця організація була створена при банку Володимира Романова і очолюється ним же. Під крилом цієї організації перебувають литовський «Каунас», мінський МТЗ-РИПО та «Гартс». Обіймаю посаду генерального директора та здійснюю роботу з організації та контролю за результатом. У «Каунаса» і МТЗ-РИПО різні завдання: литовська команда бореться за чемпіонство, а мінчанам треба залишитися у вищій лізі. Єдина спільна проблема - погана інфраструктура. У «Гартса» цього немає: у нього чудова академія при університеті зі штучними полями, манежами. Хочеться, щоб «Гартс» втрутився в боротьбу за перше місце й порушив ієрархію «Селтіка» та «Рейнджерс».