Учасники прес-конференції: Анджей Дрозд, Павел Кулага, Василь Воскобойник, Тетяна Гомон (організатор), Вітольд Краус
Польська економіка, що характеризується одним із найвищих темпів розвитку в ЄС, який становить близько 5% ВВП на рік, з огляду на гострий дефіцит робітників, значною мірою залежить від працівників з України, потік яких стрімко зріс внаслідок російської агресії та спричиненої нею глибокої економічної кризи.
Які тенденції спостерігаються на польському ринку праці крізь призму працівників з України і як покращити правові регуляції щодо працевлаштування іноземців у Польщі? Про це та інше йшлося на прес-конференції, присвяченій громадській кампанії «Партнерство та працевлаштування», яка відбулася у Варшаві. Polskie Radio опублікувало фрагменти цієї зустрічі.
На прес-конференції заступник голови Польсько-української торгової палати Анджей Дрозд навів невтішні дані опитування, проведеного його організацією:
– 93% фірм, охоплених анкетою, зацікавлені у працевлаштуванні іноземців на строк понад 9 місяців, 83% анкетованих фірм обирають працевлаштування іноземців через відсутність осіб з необхідною кваліфікацією. Внаслідок складних процедур прийняття на роботу 77% фірм не працевлаштували іноземців, а 29% заявляють про втрату замовлень або контрактів через неможливість працевлаштування іноземців у Польщі.
Чи не найсильнішим головним болем польських роботодавців є відкриття ринку праці, спрямоване насамперед на українців, яке планує Німеччина вже у січні наступного року. Присутній на прес-конференції голова Комітету у справах імміграції та працевлаштування Павел Кулага, який представляє в цьому органі польську сторону, зазначив, які зміни розглядає Німеччина:
– На чому базуватиметься режим легального працевлаштування в Німеччині? Це можливість легального перебування на території ФРН протягом півроку з можливістю пошуку роботи. Після того, як вона буде знайдена, на підставі трудового договору здійснюватиметься легалізація подальшого перебування в країні. Все це має підтримуватися діями німецького уряду, а саме шляхом навчання іноземців німецькій мові. У цей процес буде включено Інститут ім. Гете. Таким чином, навчання вестиметься як за межами ФРН, так і в самій країні. Мають бути спрощені процедури і вестиметься рекламно-маркетингова кампанія з метою залучення працівників.
До цього легально, на підставі «блакитної карти», обов'язкової в ЄС, у Німеччині працювало кілька тисяч українців. Було дуже складно виконати вимоги для її отримання. Серед іншого мається на увазі високий рівень доходів, розміром понад 50 тис. євро на рік, до того ж це також вища освіта. Тепер від них відійдуть.
Експерт припустив, що очікує Польщу у зв'язку з лібералізацією німецького ринку праці:
– Напевно, з Польщі виїдуть кілька сотень тисяч українських працівників. Причому, мені здається, що це будуть найцінніші кадри, схильні спробувати щастя за нашим західним кордоном, ті, хто вже певною мірою осів у нас. Це люди, які отримали технічні вміння та навички роботи на польських підприємствах, що володіють досить високим технічним рівнем знань. Ми втратимо справді спеціалістів, які завоювали позицію [в нашій країні]. Але збільшення оплати праці в два-три рази, безумовно, схилить їх спробувати себе за західним кордоном.
Зрозуміло, знизяться надходження до Фонду соціального страхування та Податкової інспекції. Зараз у Фонді соцстрахування зареєстровані 400 тисяч українців. Крім цього, українці становлять велику групу споживачів, на якій зосередили свою увагу банки, оператори мобільного зв'язку. Українці щодня сприяють зростанню нашого ВВП. Асоціація підприємців та роботодавців припускає, що якщо Польщу покине півмільйона українських працівників, то це призведе до зменшення польського ВВП на 1,5%. Це справді серйозні цифри.
Швидше за все, українські працівники виїжджатимуть поступово. Очевидно, що не всі одразу поїдуть, але з часом, коли чергові люди знайдуть роботу за німецьким кордоном, кількість виїздів збільшиться, а польські підприємці ще гостріше відчуватимуть нестачу робочих рук.
Своєю чергою, представник української сторони в Комітеті у справах імміграції та працевлаштування Василь Воскобойник розкритикував роботу польських агентств з працевлаштування в плані залучення працівників з України:
– На жаль, досі дуже багато бізнесменів з Польщі вважають, що достатньо запросити українців на роботу в Польщу – і вони поїдуть. Цього вже недостатньо, тому що українці живуть в іншій дійсності. Українці, якщо вони самі обиратимуть, куди їм їхати, оберуть ті країни, де можна швидко і багато заробити грошей. І тому зараз, якщо Польща не бажає втратити цих людей, які можуть поїхати в інші країни, необхідно проводити рекламні кампанії, необхідно рекламувати Польщу як країну, де українці можуть спокійно заробляти гроші, де вони можуть почуватися захищеними, майже так, як удома.
Водночас Вітольд Краус, голова Асоціації правової інтервенції, прокоментував можливість вирішення проблеми відтоку українських працівників за рахунок робочої сили з країн Азії:
– Кажуть, що працівників з України можуть замінити працівники з інших країн. Ми бачимо збільшення кількості дозволів на роботу для представників інших народів. Однак це зростання може виявитися умовним. Як мені стало відомо від співробітників департаменту у справах іноземців, дуже багато людей приїжджають до Польщі з країн Азії на підставі дозволу на роботу, і з Польщі досить швидко зникають. Польща не надто приваблива країна з точки зору заробітків. Потім ці люди нелегально виїжджають на Захід. Серед іншого це громадяни Індії та Непалу. Крім того, залучення працівника звідти є дуже дорогою справою, а час очікування дуже великий. Середній час між знаходженням працівника та отриманням дозволу на легальний приїзд до Польщі становить близько 8-9 місяців, а буває й довше. Мало який роботодавець піде на це.
Експерт закликає до кардинальних кроків для вирішення проблеми ефективного працевлаштування іноземців у Польщі:
– По-перше, необхідно змінювати всю систему – не переробляти і не змінювати її, а повністю перебудовувати. З одного боку, роблячи ставку на її еластичність, на довіру до мігрантів та роботодавців, на легальне працевлаштування, а не роблячи акцент на якісь покарання. Покарання ні до чого не веде. Слід зробити ставку на швидке та легальне працевлаштування. Людина, яка приїжджає до Польщі на підставі дозволу на роботу або заяви про працевлаштування, після двох років легальної роботи повинна користуватися спрощеною процедурою легального перебування, скажімо, на наступні 10 років, щоб мати можливість влаштуватися на роботу у будь-якого роботодавця.