На роботу за кордон із Німеччини виїжджають переважно фахівці з вищою освітою
Як зазначає Deutsche Welle, більшість емігрантів живуть за кордоном обмежений час. Тому статистики кажуть, що щороку Німеччина недораховується 51 тисячі жителів. «Таке негативне сальдо міграції власних громадян є у всіх розвинених країнах», – пояснює Андреас Етте, керівник наукової групи з Федерального інституту демографічних досліджень.
Про витік мізків можна говорити лише в тому випадку, коли країну покидають набагато більше висококваліфікованих фахівців, ніж повертаються. «Але наше дослідження це ледве підтверджує», – зазначає Етте. Серед тих, хто виїжджає з Німеччини, 76 відсотків – з дипломом про вищу освіту, серед «поверненців» – 68 відсотків випускників вишів.
Вчений вказує на те, що ситуацію з міграцією слід розглядати в цілому, враховуючи й те, скільки іноземних фахівців приїжджають до Німеччини. Тут баланс позитивний. Його доводи поділяє і Вернер Айххорст з Інституту вивчення перспектив ринку праці (IZA): «Не можна сказати, що щороку ми назавжди втрачаємо 51 тисячу фахівців, і тому на ринку праці виникає нестача кадрів».
Вчений не бачить причин для паніки. За його оцінками, кількість тих, хто виїжджає з Німеччини для життя в іншій країні, дуже обмежена: приблизно один відсоток від загальної чисельності працездатного населення Німеччини.
Голова Інституту світової економіки в Кілі Габрієль Фельбермайр сприймає ці цифри з великим скепсисом: «За останні десять років ми втратили півмільйона людей. Три чверті з них – фахівці високої кваліфікації. Для німецької економіки, яка сильно залежить від кадрів з хорошою підготовкою, це погана новина». На його думку, втрату трудових ресурсів не можна компенсувати за рахунок мігрантів, оскільки не всі мають необхідний рівень освіти.
Поки важко сказати, чи працюють виїхавші з Німеччини за кордон фахівці у сферах, в яких у самій Німеччині не вистачає кадрів, – дані ще належить проаналізувати.
Що могло б спонукати тих, хто виїхав, повернутися назад до Німеччини? Для цього треба зрозуміти, чим їх приваблює життя за кордоном. Дослідники опитали понад 10 тисяч емігрантів. Головна причина – робота: для майже 60 відсотків вона стала головним приводом для переїзду. Важливий аспект – зарплата. В середньому німецькі фахівці в іншій країні отримують чистими на 1200 євро більше. Навіть з урахуванням того, що витрати на проживання вищі, ніж у Німеччині, вигода є.
Майже для половини опитаних важливі й такі фактори, як погодні умови, інший життєвий уклад або можливість отримати новий досвід. Кожен третій переїхав через сімейні обставини, наприклад, тому що партнер родом з іншої країни. Третина – через те, що супутник або супутниця життя отримали пропозицію про роботу в іншій країні. Найменше значення має незадоволеність життям у Німеччині – 17 відсотків опитаних вказали цю причину.
Найпопулярніша країна – Швейцарія, на другому місці – США, потім йдуть Австрія та Великобританія. Незважаючи на те, що жінки виїжджають нарівні з чоловіками, домінує класична модель, в якій вирішальну роль відіграє кар'єра чоловіків. Жінки знову починають працювати вже після повернення до Німеччини.
«Якраз кваліфіковані фахівці з високою мобільністю можуть вибирати, де їм працювати, і приймають рішення залежно від того, як можливості кар'єри поєднуються з перспективою заробітку та особистою життєвою ситуацією в певний період», – зазначає Вернер Айххорст. До ключових належать такі фактори, як догляд за дітьми та ситуація з житлом. На думку Айххорста, німецькі політики повинні створювати привабливі умови в країні не лише для компаній, але й для співробітників.
Президент Інституту світової економіки Габрієль Фельбермайр вказує на важливість фінансового аспекту: «У Німеччині високі податки та страхові внески, а зарплата у висококваліфікованих співробітників відносно низька». Він пропонує взяти приклад зі Скандинавії та звільнити на деякий час тих, хто вирішує повернутися до Німеччини, від обов'язкових страхових відрахувань або зменшити розміри внесків, а заодно й прибуткового податку.
Крім того, економіст вважає, що слід покращити умови роботи в академічному середовищі – університетах та науково-дослідних організаціях: «За кордоном у цій сфері більше шансів просунутися, зробити науковий прорив, заявити про себе, тому що там нерідко наукові інститути краще оснащені». Як позитивний приклад він наводить Швейцарію. Завдяки великим інвестиціям за останні 10-15 років популярність швейцарських університетів серед іноземних професорів значно зросла.
І на думку Вернера Айххорста, німецькі виші не можна назвати хорошим роботодавцем. Нерідко робочі договори укладаються на короткі терміни – аж до кількох місяців. У молодих співробітників немає впевненості в завтрашньому дні. З іншого боку, підкреслює експерт з Інституту вивчення перспектив ринку праці, що стосується культури праці, у Німеччини є й козирі. До переваг економіст відносить правову безпеку та соціальну захищеність, які відіграють важливу роль насамперед для сімей.
Експерт з Інституту вивчення перспектив ринку праці вважає, що й самі роботодавці могли б підвищити свою привабливість, надаючи співробітникам можливість попрацювати якийсь час за кордоном. Його аргумент: беручи участь у міжнародних шкільних обмінах, провчившись семестр в іншій країні, фахівець очікує від фірми більшої відкритості та гнучкості.
У будь-якому разі, всі експерти сходяться на тому, що перешкоджати переїзду спеціалістів в іншу країну неможливо і безглуздо. «Живучи за кордоном, людина накопичує враження, досвід, вчиться спілкуватися з людьми з іншої культури – все це стане в нагоді, коли вона повернеться, і їй самій, і економіці», – не сумнівається Айххорст.