На практиці овербукінг нерідко призводить до конфліктних ситуацій
Як зазначає «Німецька хвиля», заснована ця практика на зібраних за багато років статистичних даних, згідно з якими певний відсоток пасажирів з різних причин не з'являється на рейс. Цей показник у авіакомпаній різний, оскільки є внутрішньокорпоративним розрахунком. У німецької Lufthansa та британської EasyJet – близько 5 відсотків, російський «Аерофлот» озвучив нещодавно цифру в 10-15 відсотків.
Але якщо відсоток пасажирів, що не з'явилися, є внутрішньою справою авіакомпанії, то законодавча база для овербукінгу відноситься вже до компетенції держави. У США та в більшості країн ЄС існують детальні нормативи, що регулюють права пасажирів та обов'язки перевізника. У Росії досі овербукінг заборонений не був, але використовувався негласно, що являло собою ризик як для пасажирів, так і для авіакомпаній. Пасажири, які не потрапили на рейс, могли тільки сподіватися на милість перевізника. А авіакомпаніям загрожували судові тяжби за позовами найактивніших громадян, які вимагають компенсацій. У підсумку в кінці червня міністерство транспорту РФ опублікувало законопроект, який регулює практику овербукінгу та виплату компенсацій. Передбачається, що закон набуде чинності з 2-го кварталу 2016 року.
Але чому в Росії саме зараз згадали про неврегульованість практики овербукінгу? Ініціатором законопроекту став найбільший російський авіаперевізник «Аерофлот», а підвищений інтерес до самої теми пояснюється просто. Овербукінг є ефективним способом підвищення заповнюваності лайнерів і, отже, покращення фінансового становища авіакомпаній. У тому ж «Аерофлоті», за словами його генерального директора Віталія Савельєва, від легалізації овербукінгу очікують щорічного зростання виручки на 7 відсотків. А це зараз стратегічно важливо всім російським авіаперевізникам без винятку.
Впевнено зараз себе не почуває жоден з них, від лідерів галузі до регіональних компаній. Криза в економіці Росії та девальвація рубля призвели до різкого зниження показників на міжнародних маршрутах, а витрати на обслуговування імпортної літакової техніки залишилися незмінними – і не в рублях, а в іноземній валюті. З падінням пасажиропотоку з'явилася і надлишковість у технічному парку. Простіше кажучи: у російських авіакомпаній зараз більше літаків, ніж треба, а платити за їх лізинг, як і раніше, доводиться.
На цьому фоні авіаперевізники неодноразово зверталися по допомогу до російського уряду – і частково отримали її, у вигляді зниження ПДВ на внутрішньоросійських маршрутах та гарантії за кредитами. Але цього явно мало, так що овербукінг припав зараз до речі.
За овербукінг виступають у Росії (та й у всьому світі) зазвичай авіакомпанії, проти – товариства захисту прав споживачів. Втім, є й винятки: під час розгорілоїся після пропозиції Мінтрансу РФ дискусії проти продажу незабезпечених місцями квитків, судячи з повідомлень російських ЗМІ, виступив один із лідерів галузі, авіакомпанія «Трансаеро». Там вказали, що в умовах Росії, де існує багато маршрутів з низькою частотою польотів, пасажир, який не потрапив на рейс, може чекати наступного кілька днів – і гарантовано пропустить стикувальні рейси, якщо такі заплановані. До того ж, на думку противників овербукінгу, авіакомпанії традиційно завищують відсоток пасажирів, що не з'явилися на рейс. Практика перебронювання створює додаткове навантаження на персонал перевізника і псує імідж компанії.
А як працює овербукінг на Заході? Якщо на рейс з'явилося більше пасажирів, ніж є місць у літаку, то авіакомпанія спочатку зобов'язана знайти тих, хто готовий відмовитися від польоту добровільно. Їм можуть запропонувати пересісти на наступному рейсі в бізнес- або перший клас, отримати додаткові бонусні милі, знижки на наступний квиток. Крім того, є можливість отримати ваучери на харчування, готель, прохід у бізнес-зал аеропорту.
Якщо добровольців немає, то договір про перевезення розривається з одним із пасажирів, який твердо мав намір летіти. Йому повертають вартість квитка та виплачують компенсацію. Її розмір чітко прописаний: наприклад, у Lufthansa на маршрути до 1500 км вона становить 250 євро, від 1500 до 3500 км – 400 євро, від 3500 км – 600 євро. Щоправда, суми можуть бути зменшені, якщо ви все ж таки вирішите полетіти іншим запропонованим вам рейсом.
В принципі, авіаперевізники по всьому світу не схильні ділитися своєю статистикою щодо овербукінгу. Так, більшість запрошених авіакомпаній не відповіли на відповідний запит. У Lufthansa уточнили лише, що кількість пасажирів, які не з'явилися на рейс, становить у цієї авіакомпанії 1,8 мільйона осіб на рік. А це ні багато ні мало близько 3,5 тисяч порожніх лайнерів A380. Хоча ймовірність того, що ви не потрапите на рейс, маючи на руках квиток, не велика. За статистикою американського транспортного відомства, тільки з одним із 10 тисяч пасажирів договір про перевезення розривається без його добровільної згоди.