Найдешевшим, безвідмовним та доступним у нас в країні є опалення за допомогою твердопаливних котлів (далі тт котлів). Ця стаття присвячена основним видам таких пристроїв та особливостям обслуговування, які можуть значно збільшити тривалість безперебійної роботи котла.
Основні види опалювальних котлів на твердому паливі
Звичайні твердопаливні котли за внутрішньою схемою нагадують піч: завантажується та запалюється паливо, від його горіння нагрівається сталевий або чавунний теплообмінник, який передає тепло в систему по трубах, за рахунок чого нагрівається повітря всередині приміщення. Цей тип котлів може бути одним із найбюджетніших або навпаки одним із найдорожчих – за рахунок великої кількості систем для зручності використання. У них може бути встановлене механічне або електронне керування.
Якщо керування механічне, такий котел може бути абсолютно енергонезалежним, електронні блоки керування потребують підключення до мережі, але їх використання робить керування на порядок зручнішим і точнішим. Вартість на такий тт котел складно озвучити – все залежить від технічних характеристик, показників ефективності роботи та матеріалів.
Пелетні котли отримали свою назву за рахунок основного палива, на якому вони працюють – пелетні гранули. Цей вид опалювальних котлів на твердому паливі один із найдорожчих (за рахунок використання різних систем автоматизації). Такі моделі в більшості випадків встановлюють на промислових об'єктах (у них у комплекті йде паливний бункер і система подачі палива, які дозволяють завантажувати пелети рідше). Також система сама може відповідати за вивантаження золи, очищення камер, включення в певний час або керування на відстані за допомогою мобільних пристроїв. У кожного виробника велика кількість пропозицій щодо систем автоматизації котлів на пелетах.
Піролізні котли є одним із найвигідніших варіантів серед тт котлів (вартість середня, якщо порівнювати з іншими видами, а показники ефективності в 1,5–2 рази вищі). Пристрій спроектовано так, що при загорянні дров у камеру згоряння припиняється подача повітря, за рахунок чого деревина тліє та виділяє газ, який змішується з дрібними частинками золи, утворюючи газоподібну суміш. За допомогою вентиляторів наддуву суміш направляють у камеру згоряння, де знову підпалюють. При цьому в камері досягається температура 1100–1250 градусів, це сприяє швидкому нагріванню системи та збільшеному часу роботи на одному завантаженні дровами. На одному кубометрі деревини піролізний котел працюватиме в 1,5–2 рази довше звичайного тт котла такої ж потужності.
Універсальні котли хороші тим, що вони працюють на всіх видах твердого палива. Величезним попитом вони користуються на лісопилках, деревообробних підприємствах та інших підприємствах, у чиїй діяльності багато деревних або інших горючих сільськогосподарських відходів. У більшості випадків ці котли дуже невибагливі та працюють майже на всьому, що горить, але багато відходів можуть просто не дати необхідної температури всередині камери згоряння, також використання неякісного палива може призвести до проблем із теплообмінником, таких, наприклад, як утворення нагару.
Обслуговування твердопаливного котла та консервація в міжсезоння
Для того щоб котел служив довгий час, йому необхідне періодичне обслуговування і, звичайно ж, правильне використання. У кожного виробника є свої рекомендації щодо обслуговування, нижче ми перерахуємо загальні правила, дотримання яких збільшує тривалість служби, безперебійну роботу та скасує необхідність звернення до сервісної компанії.
Консервація – термін, що означає підготовку твердопаливного котла до періоду міжсезоння, в який він довгий час стоятиме без роботи.
Періодично (раз на 1-2 місяці) вимикайте повністю пристрій, дайте йому охолонути та проведіть ретельне очищення внутрішніх стінок від нагару та сажі, такі ж дії необхідно провести перед консервацією пристрою на теплий період. Якщо залишити нагар та сажу з весни та зайнятися цим питанням тільки восени перед запуском, то є ризик не відскребти нагар взагалі, що погано для подальшого використання. При консервації, після очищення, рекомендується змастити внутрішні стінки машинним маслом, це не дасть корозії поширюватися на сталі. Також корисним буде змастити ущільнювальний шнур графітовим мастилом. На малюнках представлено, чого не варто допускати, труби на верхньому малюнку втрачають близько 30-40% енергії за рахунок товщини нагару та іржі.
Часто власники таких опалювальних систем скаржаться на те, що котли з часом перестали досягати потрібної температури в системі, це може бути пов'язано з кількома факторами:
• використання неякісних дров (вони просто спочатку не дають потрібної температури при згорянні);
• нагар, сажа на теплообміннику та інших елементах, не прибрані вчасно;
• забито отвір форсунки;
• розгерметизація;
• знос ущільнювального шнура.
У піролізних котлах наприкінці сезону варто звернути увагу на шамотну форсунку. Вона є розхідним матеріалом і її міняють в середньому один раз на опалювальний сезон. При активному використанні весь опалювальний сезон стінки форсунки прогоряють і отвір для полум'я стає меншим, відповідно теплообмінник нагрівається довше.
Також у піролізних моделях рекомендується періодично перевіряти, чи немає сторонніх предметів на форсунці (у поганих дровах можуть бути цвяхи, при завантаженні може випадково потрапити сторонній об'єкт). Ці предмети всі накопичуються в районі отвору форсунки, і якщо це цвяхи, то спочатку вони просто заважатимуть проходженню полум'я, а з часом вони плавитимуться, утворюючи пластину на форсунці. Внаслідок чого велика втрата енергії, холодні труби та низька ефективність, що в результаті може призвести до поломки.
У пелетних котлах можуть бути передбачені різні системи для чищення та вивантаження золи, але при цьому не варто повністю на них покладатися, хоча б раз на 2 місяці варто перевіряти, чи немає на паливному пальнику нагару та залишків золи або палива. За наявності систем автоматизації, перед консервацією варто змастити всі рухомі механізми.
Дотримання цих правил допоможе збільшити тривалість роботи тт котла та позбавить від проблем при перших запусках у сезоні.
PR