Значна частина тепла з наших домів йде через вікна. Вимірювання показують, що близько 30% тепловтрат – у вигляді променистої енергії та енергії руху молекул повітря – проходить саме через віконне скло. У разі нещільного прилягання віконної рами до отвору ці відсотки доповнюються ще й природним «втечею» теплого повітря назовні через щілини та мікротріщини в місці контакту рами та обв'язки вікна. Як з цим борються в Європі?
Теоретично, навіть класичні рами (подвійні або потрійні) здатні надійно захистити дім від втрат тепла. Але. На практиці створити дві однакові рами, які точно відповідають габаритам і геометрії віконного отвору – неможливо. Ситуація ніби покращилася, коли були винайдені та випробувані (у 1952 році, в Німеччині) пластикові вікна – герметичні конструкції з ПВХ-профілю з вмонтованим у нього склопакетом.
Спочатку прості, з однією камерою, вікна з ПВХ забезпечували достатній рівень теплозбереження. Однак з часом їх ефективність чомусь стала вважатися невисокою – причиною тому загальний курс Заходу на екологічність – у тому числі й у будівництві. Поява нових деревообробних верстатів, що забезпечують більшу точність у виготовленні найтонших деталей з деревини, призвела до того, що бум на «зелені» технології в будівництві отримав матеріальну підтримку.
З тих пір – приблизно з середини 80-х років минулого століття, Європа все частіше і частіше стала дивитися на світ через дерев'яні вікна. Але вікна не тієї конструкції, яку в нашій країні називають «радянською», а справжні склопакети, тільки не на пластиковому, а на дерев'яному профілі. Як довели фахівці, їх енергоефективність анітрохи не гірша, ніж у вікон з ПВХ.
Сьогодні, на початку 21-го століття, майже 60% вікон у житлових будинках у Європі – дерев'яні, створені за тими ж принципами, що раніше ПВХ-вікна. Більше того, не уникло модернізації й скління як таке. Європейці (а слідом і ми) згадали результати вимірювань тепловтрат – зокрема, про променисту енергію, яка втрачається незалежно від того, наскільки точно профіль підігнаний під розміри віконного отвору.
Результатом стала поява теплозберігаючих стекол, а також стекол із затемненням. Їх особливість – здатність проводити променисту енергію (інфрачервоні хвилі, які і є «переносниками» тепла) лише в один бік – всередину приміщення. А ось інфрачервоні хвилі, які випромінюються нагрітими предметами домашнього вжитку, меблями і навіть стінами, такими стеклами відштовхуються.
Отже, Європа сьогодні дивиться на світ через теплозберігаючі вікна – дерев'яні, зі стеклами, що не випускають тепло назовні.
_