Громадяни країн-членів ЄС (Європейське Співтовариство) можуть безперешкодно і на рівних правах з місцевим населенням працювати на території країн – членів ЄС. Це так звана базова свобода ринку праці та переміщення робочої сили членів ЄС. Міграція громадян ЄС всередині співтовариства регулюється наднаціональними юридичними інститутами ЄС і контролюється європейським правосуддям. Ці правила, треба сказати, вельми доброзичливі до трудящих та осіб, які шукають роботу.
Той, хто втратив роботу у ФРН і змушений звертатися за соціальною підтримкою, ЄС-іноземець має ті самі соціальні права, що й резидент Німеччини. Правотлумачення Європейської судової палати робить можливим отримання ЄС-іноземцем соціальних виплат навіть в результаті нетривалої трудової участі на місцевому ринку праці. На думку високого суду, робота на неповний робочий день також вважається участю у трудовому процесі. Нещодавно два громадяни Греції судово виспорили німецьку суспільну допомогу, хоча їхній трудовий стаж до моменту настання безробіття на території Німеччини становив шість місяців на неповний робочий день.
У період пошуку роботи у ФРН громадяни країн-членів ЄС (серед наших читачів це Естонія, Латвія, Литва, Греція) виключені із соціальної системи ФРН (§ 7 SGB II). Цим запобігається небажаний переїзд громадян бідних країн ЄС на територію більш благополучних членів співтовариства з єдиною метою отримання суспільної допомоги. Адже соціальна допомога в Німеччині часто перевищує розмір середньої зарплати в Румунії або Болгарії, тепер уже, мабуть, у Греції та Португалії.
У розвитку правотлумачення Європейської судової палати Соціальний суд Берліна (Sozialgericht Berlin) надав право на соціальну допомогу за SGB II громадянці Італії, яка жодного дня не працювала у ФРН (Sozialgericht Berlin, Beschluss vom 08.05.2012 S 91, As 8804/12 ER). Цим Берлінський суд обмежив дію § 7 SGB II, який соціальні чиновники, як їм здавалося, правильно застосували у відповідь на заяву громадянки Італії. Суд побачив несумісність правил німецького § 7 SGB II (виключення із соціальних систем ФРН громадян країн ЄС без трудової біографії на території Німеччини) зі статтею 4 Європейського припису № 883/2004. Суд визнав примат європейських приписів над національним німецьким правом та порушення параграфом 7 SGB II європейських соціальних норм.
Ключове висловлювання європейської норми № 883/2004 говорить: «…персони, які підпадають під дію цього припису, мають рівні права та обов'язки з громадянами держави в рамках національних правових актів». Юристи сперечаються, чи можна тлумачити припис № 883/2004 в сенсі повної та безумовної рівноправності, включаючи свободу громадянина ЄС селитися у приємній для нього країні ЄС, з правом негайної та безумовної соціальної підтримки за законами країни його вибору? Адже це може призвести до міграції з охопленої кризою Греції до більш благополучної Німеччини. Мислимо, що житель просоченого дощем глухого німецького села на польському кордоні захоче жити на Лазурному березі Франції. Чи повинна система місцевої соціальної допомоги негайно та без особливих передумов визнати рівні права власних громадян та громадян країн ЄС, які претендують на суспільну підтримку?
Важливе слово в цій, зовсім не теоретичній дискусії сказав Соціальний суд м. Берліна, визнавши примат європейського права над німецькими національними законами. Рішення суду першої інстанції Соціального суду м. Берліна не має федерального значення і релевантне тільки для судового округу Берлін. Правовий випадок, однак, видається мені настільки значущим, що колись свої керівні судові вказівки в останній інстанції зробить Федеральний соціальний суд. Берлінський суд сам вважав право отримання суспільної допомоги громадянами країн ЄС принциповим правовим питанням. Тому він розпорядився надати громадянці Італії суспільну допомогу до остаточного з'ясування питання, що, скоріше, відбудеться через кілька років.
Вже зараз ті, хто залишився без коштів на території ФРН, громадяни ЄС можуть обдумати звернення за допомогою до німецьких соціальних властей з посиланням на позитивне для громадян ЄС рішення Берлінського соціального суду. Результат спору важко прогнозований, суди в Німеччині мають власну компетенцію і пов'язані тільки рішеннями вищих судів та законом. Завжди розумно до початку юридичних розглядів отримати консультацію спеціаліста з особливостей конкретного випадку. Все ж, в обґрунтованих окремих випадках ті, хто залишився без коштів, ЄС-іноземці можуть розраховувати на допомогу соціальної держави.
Я хотів би застерегти любителів подорожей від бездумних поїздок по Європі з метою отримання суспільної допомоги між Стокгольмом і Мальтою. Навіть сприятливе рішення берлінського соціального суду вимагає виконання різних, специфічних соціально-правових передумов для отримання допомоги в рамках національних приписів. Соціальні власті не можуть схвалити відверте зловживання суспільними виплатами.
Томас ПУЕ,
німецький адвокат.