Представники ліберальної частини шведського суспільства вимагають зупинити потоки біженців
В останні місяці в політичній та інтелектуальній еліті країни відбуваються серйозні зрушення. Тепер з цілком ліберальних позицій відстоюється ідея, згідно з якою країна повинна убезпечити себе від масового напливу культурно чужого населення.
Як стверджує 33-річний викладач політології в Ландскронському університеті Андерс Перссон, відкритий лист якого викликав бурю дебатів у європейській пресі, теперішня політика «гостинності» переродилася в сегрегацію, яка розриває Швецію на частини. «Ні я, ні мої діти не прожили жодного дня в інтегрованому суспільстві, – каже політолог, який, до речі, різко критикує будь-які прояви націоналізму та ксенофобії. – Тут, у Ландскроні, як і в інших містах Швеції, утворилися паралельні спільноти – з окремими пляжами, магазинами, ресторанами та спортивними майданчиками».
На думку Перссона, політика королівства увійшла в ступор, але головна проблема в тому, що досі саме обговорення виниклих проблем, які б’ють по ідеалам інтеграції та толерантності, залишається табу. Багато десятиліть країна проводить ту саму політику щодо мігрантів, незважаючи на те, що внутрішні та зовнішні обставини повністю змінилися. Як стверджує політолог, все відбувається за принципом, колись сформульованим Альбертом Ейнштейном: «Ми робимо знову і знову те ж саме і очікуємо інших результатів».
Тільки за останнє десятиліття система освіти країни, залишена на самоплив, змінилася до невпізнаваності, і значна частина нинішніх школярів є втраченим поколінням. «Успішні школярі, які часто є етнічними шведами, переходять до шкіл у передмістях Ландскрона, в той час як неуспішні емігранти залишаються в місті, – стверджує Перссон. – Коли я нещодавно відвідав свою школу, щоб розповісти дев’ятикласникам про арабо-ізраїльський конфлікт, ніхто з 25 присутніх не знав, що таке антисемітизм і Голокост».
Багато шведських міст, на думку політолога, вже вичерпали ресурси для можливої інтеграції, а інші, мабуть, вичерпають їх під час нинішнього напливу мігрантів. «Шведи не повинні більше відкривати свої серця, як у знаменитій своєю нереалістичністю промові говорив колишній прем’єр-міністр, який програв на останніх виборах, – закликає Перссон. – Натомість треба включити мізки, взяти ситуацію під контроль і шукати рішення».