Акторка Ацуко Такахата вибачається за свого 22-річного сина
Як зазначає Бі-бі-сі, звичка японських корпорацій часто приносити офіційні вибачення вкоренилася давно і широко відома. Всі ми бачили «сазай кайкен» – покаянні прес-конференції, на яких боси великих компаній з опущеною головою зачитують текст про свої найглибші вибачення, і постійно все нижче і нижче кланяються. Але останнім часом почастішали випадки, коли японські батьки відчувають необхідність не менш публічно вибачатися за дії своїх дітей, незалежно від їхнього віку.
Наприкінці серпня акторка Ацуко Такахата публічно і пристрасно вибачалася за свого 22-річного сина, якого заарештували за звинуваченням у сексуальних домаганнях. Пізніше молодого чоловіка випустили з-під варти без пред'явлення звинувачень, але до цього його мати вийшла на публіку, щоб заявити про свою частку відповідальності за поведінку сина. Дещо подібне сталося і в 2013 році, коли знаменитий телеведучий Міно Монта звільнився з роботи після того, як його сина заарештували за підозрою у скоєнні крадіжки. «Будучи батьком, я відчуваю свою відповідальність», – сказав він на прес-конференції.
Але цей ритуал публічних вибачень стосується не лише знаменитостей. У липні 2016 року, після того як 26-річний Сатосі Уемацу зарізав 19 людей у пансіонаті для інвалідів у Сагаміхарі, його батько публічно просив вибачення на своїй роботі. Ще раніше, у 2008 році, після того як молодий чоловік убив сімох на одній з вулиць в Акіхабарі, його батьки приносили публічні вибачення за його дії, стоячи перед своїм будинком.
Ідея батьківських вибачень за діяння своїх нащадків, звісно, пов'язана з почуттям провини та відповідальності, але ця традиція сягає далеко в самурайські часи. У XV-XVI століттях в Японії діяло так зване «правило ендза», згідно з яким покаранню підлягали не лише злочинці, а й члени їхніх сімей. Так самураї забезпечували покірність населення.
Ідея колективної відповідальності ще більше зміцнилася в період Едо, між XVII і XIX століттями. Кожен район країни був поділений на секції з п'яти сімей, і всі вони несли відповідальність за сплату податків – або злочини – один одного. Якщо хтось скоював проступок, каралися всі п'ять сімей.
Хоча цей закон був скасований, коли період Едо завершився в 1868 році, його спадщиною стало почуття відповідальності за своїх близьких, каже соціолог Наокі Сато, професор Інституту технології Кюсю. За його словами, ця ідея унікальна для японського суспільства, де від громадян очікується, що вони будуть беззаперечно дотримуватися певних правил поведінки заради загальної гармонії. Одне з цих неписаних правил вимагає, щоб батьки злочинців відчували відповідальність перед суспільством за дії своїх дітей, навіть якщо вони самі нічого поганого не зробили.
Наокі Сато також зазначає різницю у відносинах між батьками та дітьми в Японії та в західних країнах. На Заході батьки вважають своїх дітей окремими особистостями, а в Японії до дітей ставляться радше як до своєї власності, і, відповідно, батьки відчувають відповідальність за їхню поведінку.
Відомі японські вибачення
• У 1998 році популярна акторка Йосіка Міта публічно вибачалася за свого сина, коли того заарештували за злочин, пов'язаний з наркотиками. Вона також, з власної ініціативи, 10 місяців утримувалася від появи на телеекранах.
• У 2016 році акторка Рейко Такасіма виступила перед зібраними журналістами після того, як її чоловік Нобуру Такачі був заарештований за зберігання наркотиків. У своїх вибаченнях вона сказала, серед іншого, що як дружина несе за нього відповідальність.
• Поп-зірка Мінамі Мінегісі обрила собі голову в 2013 році на знак каяття за те, що провела ніч зі своїм бойфрендом. Політика її цілком дівочої поп-групи AKB48 виключає романтичні зустрічі з чоловіками.
В інших країнах батьки рідко приносять публічні вибачення за те, що накоїли їхні діти. Але іноді це трапляється.
Коли в Америці розгорівся скандал через двох студентів Оклахомського університету, які співали пісні расистського характеру, батьки одного з них публічно вибачилися за вчинок їхнього сина. Це виявилося настільки несподіваним, що деякі газети стали писати, що, можливо, було б непогано, якби інші батьки почали чинити так само.
Але в Японії очікування з боку суспільства, що батьки будуть якось спокутувати гріхи своїх дітей, може призвести до того, що родичів тих, хто провинився в чомусь дорослих людей, почнуть переслідувати журналісти, а суспільство буде висловлювати своє обурення на їхню адресу. Молодший брат злочинця, який убив сімох людей в Акіхабарі, наскільки відомо, покінчив життя самогубством через постійні переслідування журналістів, незважаючи на те, що він кілька разів змінював і місце проживання, і роботу.
Вибачення, які принесла Ацуко Такахата, призвели до дебатів у японському суспільстві. Коли репортери телеканалу «Асахі» запитали 50 перехожих на вулицях Токіо про цю справу, 60% сказали, що вона не повинна була вибачатися, оскільки це проблема її сина, а не її. Така ж реакція спостерігалася і в соціальних мережах.
«Мені набридло, коли люди вибачаються за щось, у чому вони особисто невинні. Я хотів би, щоб вони або переконали свого дорослого сина взяти на себе відповідальність, або виростити його знову», – пише одна людина в «Твіттері». Але ідея публічних вибачень за дії родичів настільки глибоко вкоренилася в японському суспільстві, що вони навряд чи зникнуть у найближчому майбутньому.