Незважаючи на те, що дизайнерами вже розроблені стоячі місця для літаків, авіакомпанії не поспішають вводити їх в експлуатацію
Як зазначає Бі-бі-сі, у таких кріслах пасажир може перебувати в напівсидячому положенні – стояти на ногах, але спиратися на м'яку спинку та невеликий виступ, на який можна злегка присісти. За словами виробників, нові крісла вдвічі легші за звичайні і дозволять ущільнити розсадку настільки, що пасажиромісткість збільшиться на 20%.
Прихильники нововведень вважають, що такі крісла, які поєднують у собі «зручність» стінки та велосипедного сідла, тим не менш, будуть достатньо комфортними для тих, хто хотів би сильно заощадити на рейсах тривалістю годину-дві. Вони стверджують, що дешеві стоячі місця зроблять перельоти доступними для тих, хто не міг собі цього дозволити.
Логіка авіаперевізників зрозуміла – збільшення місткості на 20% окупить витрати на переобладнання літаків. Але у цієї ідеї є кілька негативних сторін, і ці проблеми потрібно буде вирішувати.
Головною проблемою введення таких крісел є закони. Чинні в багатьох країнах авіаційні правила вимагають мати на всіх повітряних суднах, крім аеростатів, «крісло або спальне місце для кожної особи старше двох років», а на кріслі «поясний прив'язний ремінь для кожного члена екіпажу та пасажира, а також утримуючі ремені на кожному спальному місці».
Стоячі місця складно обладнати ременем, і на представлених прототипах цей ремінь не змонтовано. Це головна проблема впровадження подібних крісел: ремені безпеки – питання безпеки пасажира, і поступатися такими вимогами навряд чи вирішить хоч одне авіаційне агентство.
Ремені потрібні не тільки в ситуаціях, коли літак здійснює аварійну посадку. Під час польоту на ешелоні лайнери потрапляють у зони турбулентності, часом – досить сильної. Так, рік тому десятки пасажирів рейсу «Москва – Бангкок» через сильну турбулентність отримали травми, у деяких постраждалих були діагностовані множинні переломи.
Генеральний директор компанії «Інфомост-Консалтинг» Борис Рибак у розмові з Бі-бі-сі пояснив, що навіть якщо авіакомпанія захоче отримати літаки з такими місцями, їй як мінімум доведеться домогтися того, щоб літакобудівні корпорації сертифікували такі «крісла». Ті, у свою чергу, зіткнуться з дуже серйозними проблемами.
«Сертифікація таких посадкових, або, вірніше, «стояночних» місць займе від п'яти до семи років. Швидше ніяк не зробити. Аналогів немає, сертифікуючі органи абсолютно до цього не готові. Я думаю, вони будуть стіною стояти проти, – сказав експерт. – За 105 років розвитку авіації цього не сталося, і для того, щоб це сталося, потрібно докласти неймовірних зусиль. Виробник літаків, чи то Boeing чи Airbus, почне розмову про такий проект, якщо буде замовник від тисячі літаків», – вважає Рибак.
За його словами, шансів на те, що таке нововведення буде колись прийнято, дуже мало – адже навіть у рейсовому міжміському автобусі забороняється стояти, що вже говорити про літак.