Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Імміграція

США перетворюються на Мексику

США перетворюються на Мексику

У підготовленому Бюро перепису населення США документі підтверджується намічена ще два десятиліття тому демографічна тенденція: основна частина нових іммігрантів прибуває з Мексики. Так, у 2005 році кількість постійно проживаючих в Америці вихідців з цієї латиноамериканської країни наблизилася до 11 мільйонів (за п'ять років збільшення на 20,7%). Це, у свою чергу, дозволяє демографам передбачати, що в найближчий час мексиканці обійдуть за чисельністю чорношкірих американців і стануть найбільшою етнічною меншиною в США.

Інший важливий висновок «Анкетування американського суспільства 2005»: активне освоєння новими іммігрантами все нових штатів або «глибинки» країни, де ще зовсім недавно зустріти народженого за кордоном було великою рідкістю. Тепер багато охочих «пустити коріння» в США іноземці не затримуються надовго в таких традиційних іммігрантських штатах як Каліфорнія, Нью-Йорк, Іллінойс та Флорида, а їдуть у центральні, південні та західні регіони, а також у Нову Англію. Все це серйозно змінює життя та демографічну структуру невеликих міст і дає, крім природних благ (таких, наприклад, як приплив нової робочої сили), і негативний ефект. Насамперед йдеться про соціальну та етнічну напругу. Корінні американці звинувачують «новачків» у небажанні вивчати англійську мову, адаптуватися до американської культури та традицій, а також у прагненні жити громадами.

Тим не менш, як стверджує Бюро перепису населення США, у найбільших містах країни – Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Маямі, Чикаго, Сан-Франциско, Х'юстоні, Вашингтоні та Далласі – як і раніше зосереджена найбільша кількість іммігрантів. У кожному з них постійно проживає мільйон або більше уродженців іноземних держав. Безперечним лідером є Нью-Йорк, восьмимільйонне населення якого на 60% складається з іммігрантів.

До речі, значна частина вихідців з колишнього Радянського Союзу також мають постійну «прописку» в місті «Великого Яблука», точніше в одному з його районів - Брайтон Біч, який багато ньюйоркців називають «маленькою Росією» (Little Russia). За даними останнього перепису населення, у Нью-Йорку та сусідньому штаті Нью-Джерсі живе близько 500 тис. колишніх громадян СРСР. Всього ж у 2005 році в США етнічних росіян, як вони самі себе визначили в анкетах, проживало приблизно 350 тис., українців – трохи менше 280 тис., вірмен - 70 тис., а білорусів близько 40 тис. Відповідно до статистичних даних, близько половини з них в'їхало до США в період з 1990 по 2000 роки, і багато досі не прийняли американського громадянства.

Але Росія не входить навіть до десятки країн, з яких найбільше іммігрують до США. Лідируючі позиції ось уже не перший рік займає Мексика. У 2005 році 11 млн мексиканців називали своїм постійним домом США. Потім слідують Китай (1 млн 761,4 тис.), Філіппіни (1 млн 593,4 тис.), Індія (1 млн 422,5 тис.), В'єтнам (1 млн 66,1 тис.), Сальвадор (987,5 тис.), Корея (982,8 тис.), Куба (895,9 тис.) і Канада (819,8 тис.). Цікаво, що в США досі триває імміграція і з західноєвропейських країн. Так, минулого року в Америці проживало 673 тис. британців, 624 тис. німців, 460 тис. поляків і 390 тис. італійців.

Дуже уважно стежать за даними перепису населення в адміністрації США та штаб-квартирі правлячої Республіканської партії. Справа в тому, що іммігранти традиційно підтримують демократів, і зростання кількості народжених за кордоном американських громадян зменшує шанси консерваторів зберегти контроль над обома палатами конгресу США та Білим домом. Нагадаємо, що вибори до законодавчого органу країни відбудуться 2 листопада, а через два роки американцям доведеться обирати чергового президента.

Тому не випадково, що республіканці намагаються посилити імміграційні закони, створюючи для вихідців з інших держав максимальні складнощі при спробах легально «закріпитися» в США. Можна також згадати і проект будівництва багатокілометрової стіни на американо-мексиканському кордоні. Щоправда, гострі дебати навколо нового імміграційного закону тривають на Капітолійському пагорбі вже другий рік, і кінця їм не видно, оскільки демократи, у свою чергу, не надто зацікавлені в посиленні законодавства.