Прем'єр-міністр Ізраїлю Аріель Шарон поставив завдання привернути в країну протягом найближчих кількох років мільйон євреїв. Як повідомляє Газета.Ru, крайній термін подання плану зі збільшення населення на 20% намічено на червень, але вже зараз зрозуміло, що взяти таку силу-силенну євреїв немає звідки.
Прем'єр Ізраїлю провів нараду з представниками імміграційних відомств країни, на якій обговорювалася проблема заохочення в'їзду євреїв на постійне місце проживання. Він заявив, що Міністерство абсорбції та Єврейське агентство (головний орган з переселення євреїв на історичну батьківщину) мають докласти максимум зусиль для стимулювання чергової хвилі репатріації в Ізраїль євреїв із країн СНД, Європи та Північної Америки.
Аріель Шарон поставив завдання привернути в Ізраїль протягом найближчих кількох років мільйон євреїв, тобто п'яту частину нинішнього єврейського населення країни. На такі заходи Шарона підштовхнув величезний спад імміграції останнім часом. За даними Бюро статистики Ізраїлю, у 2003 році зареєстровано найнижчий з 1989 року приплив іммігрантів. Протягом минулого року прибуло 23.300 нових репатріантів, що майже на третину (на 31%) менше, ніж у 2002 році. Причому кількість людей, які повертаються назад до Росії та України, перевищила кількість жителів, які в'їжджають до Ізраїлю.
Поки конкретного плану, як змінити ситуацію, не вироблено. Для активізації імміграції Шарон доручив Міністерству абсорбції та Єврейському агентству розробити програму, яка має бути представлена на розгляд главі уряду в червні поточного року. Але вже на самій зустрічі прем'єр-міністру дали зрозуміти, що ні про який мільйон не може бути й мови. Було заявлено, що згідно з найоптимістичнішим сценарієм, до 2010 року кількість іммігрантів становитиме 70 тис. на рік, з яких 20 тис. - громадяни колишніх республік СРСР, 20 тис. - громадяни Франції та 15 тис. - країн Північної Америки. Таким чином, навіть за найоптимістичнішими прогнозами приплив мільйона євреїв відбудеться не раніше ніж через 14 років. Найбільшим резервуаром імміграції залишаються США (5,2 млн. євреїв), за ними йдуть Франція (500 тис.), Канада (370 тис.), Великобританія (270 тис.), Росія (220 тис.), Аргентина (180 тис.), Німеччина (130 тис.), Австралія (100 тис.), Бразилія та Україна (по 90 тис.).
Деяка надія є й на імміграцію з Ефіопії. На початку січня цього року ізраїльський уряд оголосив про відновлення програми переселення до Ізраїлю ефіопських іудеїв народності фалаша. Заяву про це зробив голова ізраїльського МЗС Сільван Шалом, який з'їздив до Аддис-Абеби. Нині чисельність народності фалаша в Ефіопії оцінюється у 18 тис. осіб.
У 1980-1990 роках переправлення фалаша до Ізраїлю, яке Тель-Авів називає репатріацією (етнографи, звісно, не визнають фалаша євреями), стало причиною багатьох великих міжнародних скандалів. Уперше вивезення фалаша до Ізраїлю було задумане на початку 1980-х у період загострення внутрішньополітичної ситуації в Ефіопії. Частину чорношкірих іудеїв було вивезено за погодженням з Аддис-Абебою в обмін на постачання ізраїльтянами зброї. Тель-Авів довгий час не визнавав наявність такої угоди. Іншу частину фалаша вивозили з Судану, куди вони пішки втекли з Ефіопії. Спочатку їх таємно вивозили ізраїльські судна з узбережжя Червоного моря (ефіопи в документах проходили як водолази-аматори). У 1984 році було здійснено операцію «Мойсей» - потай від влади Судану фалаша репатріювали із суданської пустелі ізраїльськими літаками. Після того як чутки про цю операцію потрапили до преси, Радянський Союз і суданський уряд виступили з різкими антиізраїльськими випадами. Газети писали про невлаштованість іммігрантів і тяготи біженців у суданській пустелі. Ізраїльтяни потім визнали, що справді вивозили фалаша поспіхом і грубо. У літаки вантажили натовпами; щоб не розгубити негрів уночі, на лоби їм клеїли білі мітки.
Однак змусити всіх розкиданих по світу євреїв вирушити на історичну батьківщину, яка воює з арабами, - завдання не з легких. Безперервна економічна криза, що стала наслідком війни з Палестинською автономією, не дає можливості знайти роботу навіть корінним ізраїльтянам.
Як не дивно, з одного боку, війна в Палестині заважає, але з іншого - допомагає імміграції євреїв до Ізраїлю. Європейський антисемітизм, що розгорнувся на тлі засудження політики Ізраїлю, змушує людей покидати європейську батьківщину. Лідирує за кількістю євреїв-іммігрантів Франція. За даними ізраїльського Міністерства абсорбції, за останні два роки країну покинуло п'ять тисяч осіб. За десять попередніх років - усього вісім тисяч. І чим більше Ізраїль буде посилювати політику в Палестині, тим більше буде єврейських біженців у ЄС, гнаних антиізраїльськими та антиєврейськими настроями.