У російському МЗС визнають, що закон «Про державну політику РФ щодо співвітчизників за кордоном» 1999 року практично не діє. З одного боку, він зберігає за вихідцями з Росії та СРСР під час перебування на історичній батьківщині права та обов'язки нарівні з громадянами РФ. З іншого - щоб скористатися цими правами, виходець з Росії повинен отримати відповідне свідоцтво. «За вісім років дії закону ми не видали жодного посвідчення співвітчизника, оскільки це поняття тлумачиться надто широко і під нього підпадають десятки мільйонів людей по всьому світу. Наприклад, закон дозволяє отримати статус співвітчизника жителям таких колишніх частин Російської імперії, як Польща та Фінляндія», - заявив директор департаменту МЗС з роботи зі співвітчизниками Олександр Чепурін. За його словами, для доопрацювання існуючого федерального закону або написання нового буде створено спеціальну робочу групу. Свої пропозиції вона має подати в листопаді на черговому Всесвітньому конгресі співвітчизників, місце проведення якого поки не визначено.
На останньому засіданні координаційної ради представники зарубіжних діаспор скаржилися на неможливість підтримувати зв'язки з батьківщиною відразу після втрати громадянства. «У Німеччині людям не дозволяють мати подвійне громадянство - скажімо, німецьке та російське. Відмовившись від російського паспорта, ми одразу стикаємося з безліччю бюрократичних перешкод. Щоб відвідати родичів, доводиться звертатися до турагентства, а купити в Росії нерухомість, влаштуватися на роботу або відправити дитину на навчання до Москви практично неможливо», - повідомила кореспонденту Gzt.ru представниця татарської громади в Німеччині Венера Герасимова-Вагізова.
Президент асоціації «Європейське російське співтовариство» Сергій Петросов вважає, що конкретизація поняття «співвітчизник» сприяла б реалізації програми добровільного переселення до Росії. «Як правило, рішення про повернення на батьківщину людина приймає не за один день. Для цього потрібно неодноразово приїхати до району передбачуваного проживання, знайти роботу тощо. Якби відповідно до закону процедура оформлення багаторазової візи або отримання дозволу на роботу була спрощена, люди не боялися б погоджуватися на остаточний переїзд до Росії», - зазначив Сергій Петросов.
Сергій Лавров запевнив представників діаспор, що до російського законодавства будуть внесені відповідні зміни. Він також пообіцяв, що до кінця року ухвалять чергову трирічну програму на 2009-2011 роки з роботи зі співвітчизниками за кордоном. Робота над програмою ще триває, але тези, які зараз відомі, не можуть не викликати подиву. Основна увага приділена інформаційній підтримці та зміцненню партнерських зв'язків: організації бібліотек, сайтів та творчих конкурсів до ювілейних дат. Про необхідність законодавчого закріплення статусу співвітчизників у програмі не йдеться.
Ольга ПАВЛИКОВА.