Нагадаємо, що за нині чинним законодавством пільга, що надається мешканцям країн СНД і Балтії, які мали в минулому радянський паспорт, діє до 1 січня 2008 року. Втім, спрощений порядок поширюється не на всіх екс-радянських громадян: щоб отримати російський паспорт, необхідно бути зареєстрованим за місцем проживання в РФ станом на 1 липня 2002 року (дати прийняття закону), або отримати дозвіл на тимчасове проживання чи посвідку на проживання в Росії.
«Пільгова» процедура дійсно дещо простіша – достатньо написати заяву в місцеве управління Федеральної міграційної служби, надати ксерокопію паспорта, фотографію та сплатити держмито. Для порівняння: загальний порядок передбачає, що спочатку необхідно отримати дозвіл на тимчасове проживання, через рік – подати заяву на отримання посвідки на проживання, потім скласти іспит з російської мови і лише після цього отримати право на громадянство в Російській Федерації.
Представляючи поправки, їх автор – член комітету Держдуми у справах СНД і зв'язків зі співвітчизниками Костянтин Затулін підкреслив, що термін, відведений законом, явно недостатній. Нагадаємо, що спочатку спрощений порядок діяв лише до 1 січня 2006 року, і лише згодом Дума продовжила його ще на два роки. За цей час вкрай складно отримати посвідку на проживання в установлений термін, зазначив депутат Затулін. До того ж певна частка провини лежить і на самих законодавцях. «Замість того, щоб ще в 2002 році визначити прискорені процедури для отримання посвідки на проживання (необхідної для набуття громадянства), ми ввели ці норми лише з 15 січня 2007 року», – визнав Затулін у бесіді з кореспондентом «Времени новостей».
В результаті, зазначає депутат, сьогодні кілька десятків тисяч осіб не встигли пройти всі бюрократичні інстанції. Часто навіть тому, в кого на руках російський паспорт, доводиться «доводити, що не верблюд», оскільки з точки зору нині чинних правил процедура вступу в громадянство була проведена з порушеннями. Саме російське законодавство про громадянство, за словами Затуліна, нагадувало гойдалки – норми то ставали надмірно ліберальними, то жорсткішали. «У 90-ті роки правила були ліберальними, і ті, хто мав мало підстав для отримання громадянства, встигли його «хапнути», – зауважив парламентар. – Ті ж, хто не відзначався ні великими капіталами, ні великими зв'язками – це в основному російське населення, досі поневіряються по інстанціях, намагаючись довести, що вони дійсно мають право на громадянство».
«Можна лише вітати, що нова редакція закону зберігає статус-кво, – зауважила голова комітету «Громадянське сприяння», член президентської ради з прав людини Світлана Ганнушкіна. – Але поправки лише продовжують дію спрощеного порядку, тоді як, на нашу думку, цю процедуру необхідно зробити безстроковою». Крім того, на думку правозахисниці, законодавцю слід відмовитися від вимоги обов'язкової реєстрації майбутнього громадянина Росії за місцем проживання, змінивши її на «постійне проживання».
«Я особисто виступаю за зняття обмежень за часом, – заявив Костянтин Затулін. – Внесені мною поправки до закону «Про громадянство РФ» спочатку якраз і передбачали зняття обмежень, що існували в ч. 4 ст. 14 цього закону». Однак, за словами депутата, законопроект зіткнувся з «не зовсім правильним ставленням до цього питання» з боку Федеральної міграційної служби. «Таке враження, що міграційна служба та інші курируючі відомства вважають, що збереження можливості спрощеного отримання громадянства тим самим відбиває охоту від участі співвітчизників у добровільній програмі переселення, за яку відповідає ФМС», – припустив Затулін. За його словами, через цей спротив і в силу того, що «можливості прийняття рішення більше не буде» (минулого тижня відбулося передостаннє засідання нинішнього скликання Думи), розробникам законопроекту довелося піти на компроміс і погодитися обмежити термін дії пільг 1 січня 2009 року.