31 жовтня голова Ради директорів Товариства імміграційних консультантів (Canadian Society of Immigration Consultants - CSIC), Бен Трістер заявив про свою відставку. Разом з ним у відставку пішли ще один член Ради директорів, два виконавчі директори та експерт з державного управління.
В інтерв'ю CBC News Бен Трістер заявив, що він відмовився від посади, оскільки вважає, що члени Ради директорів неправильно керують цією організацією. «Чим більше люди дізнаються, що там відбувається, які зарплати отримують, і які рішення приймаються, тим більше стає зрозуміло, що цим людям не можна дозволяти продовжувати керувати цією організацією», – заявив він. Зокрема, Трістера обурив той факт, що члени Ради директорів призначили собі зарплату по 60 тис. канадських доларів на рік за роботу, яка полягає в участі в засіданні Ради один раз на місяць. Інший із членів товариства, які пішли у відставку, висловився ще жорсткіше, назвавши Раду директорів «відірваними від реальності».
У своєму гнівному листі про відставку, який Бен Трістер направив до уряду, він зазначив, що для нього ситуація, що склалася в товаристві імміграційних консультантів, абсолютно ясна. Що це не проблеми зростання, а цілком сформована політика, яка проводиться протягом тривалого часу керівництвом товариства. Бен Трістер також попередив уряд, що канадське Товариство імміграційних консультантів перебуває в небезпеці.
Коли ситуацію, що склалася, попросили прокоментувати міністра громадянства та імміграції Джо Волпе, той відповів, що нічого не може зробити, оскільки Товариство імміграційних консультантів є незалежною некомерційною корпорацією (зверніть увагу на це висловлювання, ми повернемося до нього пізніше).
Нагадаємо, що Канадське Товариство імміграційних консультантів було створено два роки тому за рішенням федерального уряду Канади. Метою його створення було запровадження офіційного регулювання та нагляду за діяльністю консультантів, які надають платні імміграційні консультації (докладніше про це див. у «Заграниці» №20(229) за 2004 рік). Міністр громадянства та імміграції Канади, яким був на той час Деніс Кодер, особисто призначив Бена Трістера та ще 8 членів Ради директорів, яким було доручено створити та керувати товариством. На ці цілі було виділено понад 1 млн. доларів початкового капіталу.
Сам по собі факт чергового скандалу, що розігрався в офіційній канадській організації, не дивує. На тлі викриттів, які із заздрісною постійністю сипалися на голову Ліберальної партії та призвели до розпуску уряду, це вже не є чимось незвичним. Той факт, що керівництво такої серйозної організації, до того ж наділеної урядом Канади абсолютними регулюючими повноваженнями, виявилося недобросовісним і жадібним до грошей, теж не новина. Бентежить інше - характер взаємин між Міністерством громадянства та імміграції Канади з одного боку, і канадським Товариством імміграційних консультантів з іншого. Вкрай дивним виглядає факт, озвучений міністром громадянства та імміграції Канади Джо Волпе, що ця регулююча організація абсолютно непідконтрольна своєму творцю - Міністерству громадянства та імміграції, яке виділило до того ж на її створення та функціонування чималі гроші. І це вже не може не викликати питань.
Канадське Товариство імміграційних консультантів було створено для ліцензування та регулювання діяльності працівників цієї сфери послуг, що саме по собі добре, оскільки є хоч якоюсь перешкодою для некомпетентних і просто нечистих на руку людей. Однак такого роду діяльність, особливо в такій чутливій для Канади сфері, як імміграція, повинна виконуватися з особливою ретельністю та відповідальністю. І ця організація, на нашу думку, має перебувати під контролем Міністерства громадянства та імміграції Канади та громадської ради, скликаної з представників зацікавлених громадських організацій. Нічого цього не спостерігається, навпаки, – канадське Товариство імміграційних консультантів виявилося абсолютно непідконтрольним. За якими критеріями проводиться ліцензування, яким чином здійснюється контроль за діяльністю імміграційних консультантів, наскільки ефективною є робота товариства - все це віддано на відкуп самому товариству. При цьому згідно із законом про імміграцію, офіційно представляти клієнтів перед імміграційними органами Канади можуть лише ліцензовані члени Товариства імміграційних консультантів та ліцензовані адвокати.
Очевидно, що ситуація складається ненормальна і вона явно матиме продовження. Якими можуть бути наслідки? Проглядається кілька варіантів.
Можливо, буде проведено реорганізацію Товариства імміграційних консультантів, зміну його статусу та принципів функціонування. По ідеї, це найрозумніший крок. Організація, яка б регулювала діяльність імміграційних консультантів, як і наявність самого інституту імміграційних консультантів, життєво необхідна. Скільки б не ламали списи на цю тему і що б не писали, але професійна допомога фахівців у галузі імміграції найчастіше є умовою успішного проходження імміграційного процесу. Питання лише в тому, чи буде хтось займатися такою складною та відповідальною справою, як реорганізація Товариства імміграційних консультантів, коли канадська політична система сама перебуває в найсильнішій кризі за останні чверть століття?
Другий сценарій вирішення ситуації, що склалася, в нинішніх умовах може виявитися найбільш імовірним. Йдеться про розпуск Товариства імміграційних консультантів або, принаймні, про призупинення його діяльності на невизначений час. Справа в тому, що коли приймалося рішення про його створення, багато хто виступав проти. Хтось вважав, що це справа кожного заявника на імміграцію, до кого звертатися і кому платити гроші, і жодного ліцензування не потрібно. Інші, навпаки, вважали, що офіційно представляти клієнтів перед імміграційними органами Канади повинні лише ліцензовані канадські адвокати. Вони аргументували свою позицію тим, що, на відміну від канадських адвокатів, які дорожать своєю ліцензією, членство в Товаристві імміграційних консультантів отримати досить просто, і стати ліцензованим імміграційним консультантом не становить великої праці, що знижує їхню відповідальність. Мабуть, у ситуації, що склалася, ці аргументи спливуть знову, тим більше що до Товариства імміграційних консультантів є й інші питання, окрім непомірних апетитів членів його ради директорів.
Також можливий варіант, коли жодних дій щодо Товариства імміграційних консультантів не вживатиметься. Однак з огляду на те, що ця організація створювалася під патронатом Ліберальної партії Канади, у неї були вкладені державні гроші, а характер конфлікту також має фінансовий характер (як і інші фінансові скандали, що призвели до падіння уряду лібералів), цей варіант видається малоймовірним. Тому, мабуть, все ж слід очікувати серйозних пертурбацій у Товаристві імміграційних консультантів.
Тепер чисто практичний аспект, що стосується тих, хто збирається подавати на імміграцію до Канади і кому потрібна професійна допомога. Звичайно, ситуація, що складається в канадському Товаристві імміграційних консультантів, і нечіткі перспективи її подальшого існування викликають запитання та закономірну настороженість. Однак, на нашу думку, не варто зовсім впадати в паніку і відмовлятися від наміру скористатися послугами імміграційних консультантів. Ми вважаємо, що оргвисновки щодо Товариства імміграційних консультантів будуть зроблені не завтра і не післязавтра, якщо будуть зроблені взагалі. Ми також не думаємо, що у зв'язку з можливими пертурбаціями імміграційних консультантів позбавлять їхніх ліцензій і тим більше можливості довести справи їхніх клієнтів до кінця. Хоча такий варіант розвитку подій і можливий, але все ж малоймовірний.
І, нарешті, якщо ви хочете бути впевненими в тому, що жодні сюрпризи в майбутньому на вас не чекають, рекомендуємо користуватися послугами канадського ліцензованого адвоката, це найнадійніший шлях. При цьому, природно, необхідно попередньо проаналізувати всю доступну інформацію і скласти власну думку про те, наскільки компетентні та відповідальні ті фахівці, до яких ви звертаєтеся за допомогою.
Елена РЯБИНИНА.
«Русский Торонто»