Так хто і як служить в ізраїльській армії? На це питання, яке немало хвилює потенційних репатріантів, ми й постараємося дати відповідь.
ХТО СЛУЖИТЬ?
Свіжоспечених ізраїльтян, будь вони найпризовнішого віку, ніхто не відправить на «війну» прямо з трапа корабля, що приплив з Одеси. Нові емігранти реєструються протягом півроку після приїзду в призовному пункті й мирно влаштовують свої особисті справи. За цей час вони встигають вирішити житлові питання, влаштуватися на роботу і навіть відкрити собі офшор. На строкову службу їх можуть призвати не раніше ніж через рік з дня прибуття в країну, резервістів призивають тільки через два роки. З «днем прибуття», щоправда, є заковика: для репатріантів, які побували в Ізраїлі менше ніж за два роки до того, як остаточно попрощатися з однією з батьківщин, днем прибуття вважається той день, коли вони вперше ступили на ізраїльську землю. Такі переселенці й справді можуть перейти на армійське утримання невдовзі після приїзду. До кожного конкретного призовника застосовується індивідуальний підхід, і терміни його служби визначаються залежно від особистих обставин. Загалом ізраїльські солдати молоді, безсімейні та бездітні. Ну, а в загальних рисах схема призову репатріантів на строкову службу виглядає приблизно так.
Найдовше – три роки – в армії служать ті, хто прибув до Ізраїлю до 18 років. Ті, хто приїхав у 18-19 років, призиваються на 30 місяців (одружені – на 18 місяців). Неодружені чоловіки, які приїхали у 20-21 рік, служать два роки (одружені – рік), і той самий рік служать ті, хто прибув у країну в 22-23 роки. Ті, хто приїхав у країну після 24 років, служать у резерві; чоловіки старші 30 років на військову службу не призиваються. Не призивають в армію і тих чоловіків, які приїхали в країну в 18-29 років і встигли обзавестися дітьми. Можна отримати відстрочку для здобуття освіти, але після закінчення вишу все одно доведеться відслужити повний термін, при цьому жодні зміни статусу (одружився, постарів тощо), що сталися за час навчання, не зможуть «скоротити» термін служби. Репатріанти, які не підлягають призову за віком, але не можуть бути повністю звільнені від служби, служать до 120 днів за програмою «шлав бет».
Тепер про «жіночий» призов. В армію призивають незаміжніх дівчат, які приїхали до Ізраїлю до того, як їм виповнилося 17 років. Заміжніх, вагітних, жінок з дітьми в армію не призивають. Жінка може отримати звільнення від армії на підставі дотримання релігійного способу життя, тобто якщо вона дотримується законів релігійного приготування їжі («кашрут») і не користується транспортом по суботах. Максимальний термін служби для дівчини становить 21 місяць. Багато дівчат, звільнених від військової служби, добровільно йдуть на альтернативну цивільну службу – працюють у лікарнях, доглядають за інвалідами тощо. Серед ізраїльтян-чоловіків пацифістів за законом не повинно бути – принаймні, можливість проходження альтернативної служби для них не передбачена.
ЯК СЛУЖАТЬ?
Спочатку всі призовники проходять курс основної військової підготовки («тиронут»), після чого відбувається розподіл за родами військ. Офіцер відбіркової комісії пропонує солдату вказати, в яких військах він хотів би служити (солдат може назвати три варіанти в порядку переваги). Але в першу чергу, при розподілі солдатів за родами військ, враховуються потреби армії.
Службу в «тиронут» вважають найважчим періодом в армії – головним чином через різке збільшення фізичних навантажень, які супроводжують перетворення «цивільних» юнаків та дівчат на хороших солдатів однієї з найкращих у світі армій. Солдатам доводиться пити багато води (від чотирьох літрів на день) для уникнення теплового удару і вкрай економно витрачати свої сили. Якщо що, вони можуть поскаржитися на умови служби спеціальній уповноваженій, яка є в кожному підрозділі, або інспектору з розгляду скарг солдатів – на розпорядок дня, перевищення влади або несправедливі рішення з боку командирів.
Чоловіки та жінки служать в армії разом (за винятком бойових підрозділів); вчать їх приблизно одним і тим самим речам. Цікавий і чимось схожий на історію Вл. Войновича про солдата Чонкіна вид служби – служба в НАХАЛ. Це рід військ, в якому військова служба поєднується з сільгоспроботами. «НАХАЛи», молоді бійці-поселенці, проходять усі стадії служби разом, у постійних групах. Ще один варіант «суміщеної» служби – служба в «єшивот есдер» – релігійному навчальному закладі, що поєднує службу та навчання; загальний термін служби та навчання становить тут п'ять років.
Репатріант отримує призовну повістку протягом року після приїзду в країну, після чого йому належить медичне обстеження та іспити. Один з важливих – іспит на знання івриту, від його результатів залежить, в який рід військ направлять новобранця. Важливо знати, що єдина дитина в сім'ї не може бути відправлена в район бойових дій без згоди її батьків, те саме правило стосується й тих, чиї близькі загинули під час проходження військової служби.
Служба в армії платна. Перші «кишенькові» гроші видаються готівкою, далі оплата перераховується на банківський рахунок солдата.
«ДЕМБЕЛЯ»
Як жартують любителі парадоксів, демобілізація – це те, заради чого варто послужити. Ізраїльтянин відзначить у цьому жарті чималу частку правди – хоча б тому, що демобілізованим з ізраїльської армії належать чималі пільги.
По-перше, вони користуються переважним правом при влаштуванні на роботу. По-друге, їм належить суттєва матеріальна допомога. Так, при демобілізації кожен солдат (солдатка) отримує подарунок. Сума подарунка обчислюється так: кількість місяців, що враховуються для надання пільг, множиться на 70 шекелів. Крім того, «дембелям» відкривають особисті рахунки з внеском у спеціальному фонді абсорбції. При визначенні розміру внеску кількість «пільгових» місяців множиться на 270 шекелів. Внесок цільовий, ним можна скористатися тільки для завершення освіти (або професійного навчання), купівлі квартири або відкриття власної справи. Якщо протягом п'яти років після демобілізації гроші «на благочестиві потреби» залишаться незатребуваними, їх у колишнього солдата заберуть.
Нарешті, «дембеля», які вирішили присвятити себе після служби якійсь особливо потрібній для батьківщини справі, отримують допомогу для оплати навчання на підготовчих курсах або на першому курсі певного навчального закладу.
РЕЗЕРВІСТИ
Солдати, які відслужили строкову службу, розподіляються по резервних підрозділах. У бойових підрозділах резерву чоловіки служать до 49, у тилових частинах – до 54 років. Заміжні жінки та жінки старші 24 років у резерв, як правило, не призиваються.
Зазвичай резервісти служать по 3-6 тижнів щороку, причому повідомлення про виклик «на позиції» вони отримують за кілька тижнів до початку служби, щоб мати можливість владнати особисті справи. (Згадую старі радянські часи, коли наших чоловіків вночі забирали «в партизани» – прим. ред.) В екстрених випадках новина про призов до резервних військ може нагрянути раптово. За кожен день служби резервісту належить грошова компенсація. Тим, хто працював до призову більше 75 днів, роботодавець виплачує звичайну зарплату.