Німецька влада намагається стимулювати добровільний виїзд з Німеччини мігрантів, яким відмовлено в наданні притулку
Однак, як зазначає Deutsche Welle, на практиці лише 35 тисяч з них отримали від судових приставів припис покинути Німеччину, а депортовано було ще менше – 19 520 осіб з січня по вересень. До кінця поточного року це число навряд чи досягне 20 тисяч.
Левова частка «відмовників» отримує тимчасову відстрочку від висилки (Duldung). Причини можуть бути різними. Одна з них – відсутність угод про реадмісію з державами, з яких прибули до ФРН біженці. «Цілий ряд країн походження фактично, порушуючи міжнародне право, відмовляються приймати назад своїх громадян», – вказує спеціаліст ХДС з питань міграції Штефан Харбарт.
Часто, однак, самі біженці виявляють неабияку винахідливість, щоб отримати відстрочку від висилки з Німеччини. Одні позбавляються документів, без яких депортація стає проблематичною, іншим допомагають адвокати, що спеціалізуються на біженцях, або сердобольні німецькі лікарі, які виписують фіктивні довідки.
На останню обставину вказувало рік тому і німецьке уряд у відповіді на запит Лівої партії. Мовляв, надто часто в медичному висновку міститься лише «передбачуваний діагноз» і рекомендація «утриматися від примусової депортації».
Щоб полегшити життя місцевій владі, яка приймає рішення про надання тимчасової відстрочки від висилки, а самим «відмовникам» – рішення самостійно виїхати з Німеччини, федеральний уряд оголосив про нову програму фінансової допомоги добровільним репатріантам на додаток до вже існуючої з лютого цього року. На даний момент кожен дорослий біженець, який погоджується виїхати з Німеччини додому, може отримати від німецької держави по 1200 євро, якщо його заява з проханням про притулок ще перебуває на розгляді влади. Сума для тих, хто вже отримав відмову, менша – 800 євро. На дітей до 12 років – половина. З лютого до жовтня цією програмою скористалися 8639 біженців та членів їхніх сімей.
Нова додаткова «вихідна допомога», про яку щойно оголосив міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр, фактично збільшує зазначені суми вдвічі. Якщо досі сім'я з трьох осіб могла розраховувати на 3000 євро (по 1200 на дорослих і 600 на дитину), то тепер їй обіцяють підйомні в розмірі 6000 євро.
Але для німецької скарбниці це все одно дешевше, ніж оплачувати примусову депортацію або з місяця в місяць переказувати грошові допомоги біженцям, які отримали тимчасову відстрочку від висилки. Ось лише один приклад, який навела у зв'язку з цим радіостанція Deutschlandfunk: висилка 34 афганців у вересні, яка викликала хвилю критики, обійшлася німецькій скарбниці в 350 тисяч євро, не рахуючи зарплат поліцейських, які супроводжували депортованих до місця призначення.
Для молодої сім'ї, наприклад, з Еритреї шість тисяч євро – це цілий стан. І Томас де Мезьєр закликає біженців скористатися щедрістю німецької держави. «У вас є перспективи на вашій батьківщині, – звернувся до них міністр у неділю, 3 грудня, зі сторінок газети Bild am Sonntag. – Ми надамо вам конкретну допомогу для реінтеграції».
Є, однак, одна заковика. Термін дії додаткової програми допомоги добровільним репатріантам обмежений трьома місяцями. Тому міністр квапить біженців – часу прийняти рішення, щоб виїхати з Німеччини з подвоєною «вихідною допомогою», у них, мовляв, лише до кінця лютого.
Ця обставина викликала різку критику німецьких правозахисників. Керівник неурядової організації Pro Asyl Гюнтер Буркхард заявив в інтерв'ю агентству DPA, що таке обмеження за термінами є спокусою для біженців приймати необачні рішення і назвав його «знижкою для правової держави, як на зимовому розпродажі». Хто не встиг, той запізнився.
До того ж в обмін на «вихідну допомогу» біженці повинні давати підписку про свою остаточну відмову шукати правди в німецьких судах – у тому випадку, якщо Федеральне відомство у справах біженців і мігрантів (BAMF) надсилає негативну відповідь на прохання про надання притулку в країні. «Тим самим вельми поганим способом людей спонукають не користуватися своїми законними правами», – зазначив Буркхард.