Звідки ростуть у мандрівки ноги?
Свою першу подорож у відкритий Атлантичний океан Теодор здійснив два роки тому. Як сам пояснив пізніше майже божевільний задум, зважився на це, тому що хотів піддати себе випробуванню. А ще - бажав, щоб шестирічний син Діма пишався переможним батьком-підкорювачем океану. Адже в родині Резвих усі такі безстрашні, і кожен своїми вчинками відомий перед людством. Серед предків Теодора є знамениті полководці: (портрет прапрадіда навіть висить у самому Ермітажі), батько мореплавця - відомий геолог. Тому й Теодор, якого назвали на честь діда (правда, Федора - іменитого лікаря за кордоном), вирішив не порушувати сімейну традицію і зробити свій внесок у «родинні» заслуги.
Свій шлях до героїчної слави Теодор обрав не з легких. Але вибір був зроблений теж не випадково. За освітою він - художник. Працював геологом, як батько, на Памірі, декоратором на Одеській кіностудії, дизайнером. У дитинстві разом із батьками жив у Киргизії. З трьох років уже їздив на коні й займався веслуванням. Ці дитячі пристрасті - море й коні - залишилися на все життя. Через свої «водні» симпатії здобув ще одну освіту - матроса першого класу. Завжди займався спортом: альпінізмом, стрільбою з лука, великим тенісом, волейболом, ушу, тхеквондо, айкідо, дзюдо.
Щоправда, до 2001 року Теодор Резвий до океанських подорожей не прагнув. Мати його живе у Великобританії - саме це дозволило Теодору влаштуватися дизайнером інтернет-сайту Союзу океанських веслярів (де він працює й донині), штаб-квартира якого знаходиться в Лондоні. Ось тоді він і «захворів» ідеєю піти в одиночне плавання. Так Теодор став єдиним і першим громадянином України, якого прийняли до Британського географічного союзу.
В океан на човнику
Стартував Теодор у жовтні 2001 року з острова Ла-Гомера (Канарські острови) і рівно через 67 днів 6 годин і 35 хвилин ступив на берег по той бік Атлантичного океану - на Барбадосі. Подорож була не з легких (адже океанські води - далеко не хвилі Дніпра). Довелося Теодору пережити і штилі, і шторми, і зливи. Причому наодинці зі стихією. (Як правило, український мореплавець у найнебезпечніші години шторму перебував у герметичній каюті.) До того ж, зауважте, - це серйозна і важка щоденна фізична робота. Якщо підрахувати, скільки потрібно зробити гребків, щоб подолати Атлантичний океан, то виходить майже космічна цифра - щонайменше півтора мільйона помахів веслом. Як стверджують фахівці, витримує цю екзекуцію не той, хто сильніший фізично, а той, хто готовий психологічно до такого випробування. Адже приблизний термін боротьби з океанськими стихіями - від 60 до 100 днів.
«Хоча, якщо чесно, - каже Теодор, - я так і не зумів повністю усамітнитися в океані: на моєму човні постійно хтось ночував - то якийсь птах, то летючі рибки, які супроводжували човен цілими зграями. Після чергового шторму на палубі виявлялися десятки таких рибок різних розмірів. До того ж протягом мандрівки я постійно спілкувався з випадковими мореплавцями, був на зв'язку з інженерами».
«Вибачте, сер, шторм»
Для подорожі Теодор орендував човен у двох веслярів-англійців, які вже перетинали Атлантику в 1997 році (Резвий назвав його «Одесою»). Тобто човен був уже вживаний. Тому й обладнання на ньому досить зносилося. Через що під час експедиції у мандрівника траплялися НП - зламався опріснювач океанської води. Уявіть собі, у відкритому океані і без прісної води! Відремонтував Теодор апарат за допомогою порад інженерів, які отримував по супутниковому телефону. Не було на човні й пасивного радара, тому великі судна не бачили маленьку цяточку - човен Теодора.
«Це суттєва проблема, особливо вночі, вона може призвести до трагічних наслідків, - каже Теодор. - На підході до Барбадосу прямо на мій човен ішов суховантаж. Я намагався зв'язатися з екіпажем корабля по радіо, пускав сигнальні ракети, світив прожектором - ніхто не відгукнувся. Зрештою на зв'язок вийшли (я тоді вже не соромився «гарячого» слівця), а сонний голос прокоментував повне ігнорування моїх викликів: «Вибачте, сер, шторм».
Їв мореплавець спеціальні продукти (які готуються, як вермішель швидкого приготування) і рибу - її мандрівник ловив на живця», зокрема на ту саму летючу. І улови йшли непогано - трофеї в середньому важили 1,5 кг. А одного разу Теодор упіймав навіть півтораметрову рибину.
Після прибуття Теодора на сушу його успіх оцінили у Всесвітньому союзі океанських веслярів. Фанфари на честь Теодора Резвого звучали і в Україні. «У мене є мрія, - каже мореплавець, - викупити човен, на якому я здійснив мандрівку і який став мені рідним, і встановити його в моєму місті навпроти морського порту». Надати сприяння в цьому пообіцяв мер Одеси Руслан Боделан.
Нагородили Теодора за його досягнення званням кавалера ордена «За мужність» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України і, крім того, зарахували почесним членом Асоціації морських капітанів Одеси та удостоїли звання заслуженого майстра спорту України.
Знову в океан за подвигами
Не так давно Теодор Резвой знову вирушив в океан. Якщо минулого разу він здійснив подорож з Європи до Америки (маршрут пролягав у теплих широтах), то тепер йому доведеться плисти в холодних водах Північної Атлантики, тобто перетнути океан у зворотному напрямку. «Якщо мені це вдасться, — говорив перед від'їздом Теодор, — то я стану третім мандрівником у світі, який перетнув Атлантичний океан в обох напрямках». Українець планує розпочати свій шлях від Нью-Йорка, майже від підніжжя статуї Свободи, і пришвартуватися у французькому місті Брест. Слід підкреслити, що з Нью-Йорка до Бреста ніхто з мандрівників-самітників ще не плавав. Цим маршрутом веслярі проходили лише один раз — у 1896 році перехід здійснили американці Харбо і Самюельсон.
Подолати Теодору доведеться 5.200 км. До речі, саме в цих водах затонув небезвісний «Титанік». Теодор Резвой також повідомляв раніше, що свій перехід він присвятить пожежникам, які загинули у вересні минулого року в США під час теракту у Всесвітньому торговому центрі в Нью-Йорку.
На прес-конференції Теодор коментував свій майбутній перехід: «Я обрав найбільш сприятливий час, так зване „вікно“ — сезон, коли вітри й погода дозволяють подолати океан». До речі, судно для Теодора виготовили у Великобританії. Цей човен вигідно відрізняється від своєї попередниці. Теодор назвав його «Україна». Довжина човна 7,3 м, ширина — 1,8. Перший човен «Одеса» був виготовлений із фанери, а «Україну» зробили із щільного пінопласту. Це дозволить йому самотужки повертатися в нормальне положення, якщо він перевернеться під час шторму. І до того ж усе оснащення буде новеньке. Навчений гірким досвідом, Теодор узяв із собою пасивний радар, щоб його бачили великі судна. Запасся мореплавець великою кількістю продуктів, прихопив побільше речей. По телефону Теодор зможе зв'язуватися з родиною і навіть вестиме репортажі про хід плавання для української радіостанції.
Уряд України, не маючи можливості виділити кошти на експедицію, надав лише організаційну допомогу. Список спонсорів вийшов непоганим. Подорож Резвого обійдеться в середньому у $100 тисяч. Активну допомогу в реалізації проекту «Підкорення Атлантики Україною» Теодору Резвому надає і Всесвітній союз океанських веслярів.
• Слід зазначити, що використання фанери в суднобудуванні є радше винятком, ніж правилом. В основному ж ламінована фанера широко застосовується в будівництві. Але в умілих руках, як бачимо, будь-який будівельний матеріал знайде своє застосування.