ЛИСТ НЕВІДБУВШОГОСЯ ІММІГРАНТА...
Вітаю, шановна редакція газети «Заграниця»!
Час від часу читаю вашу газету. Хочу поділитися своєю проблемою і, можливо, отримати від вас пораду.
Рік тому ми з дружиною вирішили емігрувати до Канади. За допомогою однієї людини ми зробили документи. З фірмами, що займаються питаннями еміграції, справ вирішив не мати і не шкодую – вони беруть гроші ($3.000-5.000), що не відповідають виконаній роботі. Адже вони нічого не гарантують (це моя думка).
Моя дружина – головний заявник, їй 25 років, закінчила педагогічний інститут за спеціальністю «шкільний психолог» та «англійська мова». Я закінчив машинобудівний коледж за спеціальністю «технік-механік»; нашому сину 3 роки. Подали документи.
У другому листі з посольства було запропоновано скласти іспит IELTS і спробувати зв'язатися з Канадською Асоціацією Психологів для отримання своєї оцінки (я так розумію – підтвердження диплома). IELTS дружина склала на 5 балів. Це звісно не багато, але іспит складний. А з Асоціацією психологів ми не зв'язалися. Можливо, це наша головна помилка, хоча, судячи з листа відмови з посольства, вони і тут щось придумали.
Співбесіду було призначено на 9 листопада. Перед співбесідою ми зайшли в одну з фірм, розташованих поруч із канадським посольством, – проконсультувати за 20-50 гривень. Там нам відмовили і навіть образилися – мало. Ви їх, до речі, теж рекламуєте. Я думаю, що так відповіли б у більшості імміграційних фірм.
Обстановка на співбесіді була нагнітаючою, хвилин 40 на нас «тиснули» питаннями, що стосуються спеціальності моєї дружини. Я для посольського чиновника взагалі як би не існував. Попросили прочитати один абзац із журналу і переказати його. Що моя дружина без проблем і зробила. За 40 хвилин, поки тривала співбесіда, дружину жодного разу не «загнали в кут». Перекладач двічі за весь час тільки допомогла перекласти питання. Думаю, що на одному з питань мою дружину трохи «зловили»: «Чи можете ви працювати з дорослими?» Відповідь: «Так». Консул сказала, що цього в неї в дипломі немає, і потрібно вчитися в Канаді 5 років. Ще консул запитала, чому ми не зв'язалися з Асоціацією Психологів, на що моя дружина відповіла, що має сім'ю і готувалася до іспиту, і готова це зробити, як тільки буде впевнена, що поїде.
З документами у нас все чесно і чисто, ми обоє працюємо за спеціальністю. Висловитися дружині про роботу психолога в Канаді консул, на жаль, не дала. Потім були стандартні для співбесіди питання: чи судимі, скільки грошей берете в Канаду тощо. В кінці співбесіди запитали, що хочемо додати. Я сказав, що готовий багато працювати, що Канада не пошкодує, якщо ми будемо там жити і таке інше. Консул навіть усміхнулася. При виході вона сказала, що не може дати відповідь одразу, і результат ми отримаємо через 6-8 тижнів. З хорошим настроєм ми вийшли з посольства.
Відповідь прийшла через 10 тижнів. Якби ми отримали просто відмову – без пояснень, – ми б навіть менше засмутилися. Я чув, що в Києві майже не пропускають і занижують бали, але в це не вірив. Перед співбесідою я розмовляв з людиною, яка вже має візу. Його співбесіда проходила у Варшаві, – у спокійній, приємній обстановці, англійською мовою, де зрозуміло кожне слово. А я от вирішив спробувати пройти імміграційну процедуру в Києві.
Основною причиною відмови є відсутність «докторського ступеня з психології в Онтаріо». На підставі цього нам анулювали два найважливіших пункти – «occupation» та «experience». Але коли ми платили гроші, нам не сказали, що без ступеня не можна пройти співбесіду.
Друга причина – ми не знаємо про вимоги до психологів у Канаді. Не буду сперечатися. Найобразливіше для нас – консул пише, що дружина з трудом читає англійською. Це абсурд. Якби вона з трудом читала, вона б склала IELTS з нульовим результатом. Вона не могла б взагалі ні про що розмовляти з консулом. Я живий свідок (і перекладач теж).
Я на власному досвіді переконався, що спроба емігрувати – це дохідна частина бюджету Канади. Адже давати відповідь через 10 тижнів – це зроблено розумно і хитро. Якби відповідь прийшла одразу (1-2 тижні), всі нюанси співбесіди, до кожного слова можна було б згадати і спробувати оскаржити. Схоже, що крім нобелівських лауреатів та бізнесменів вони нікого не пропускають. Всього консул нарахувала 58 балів і попросила «сильно не засмучуватися».
Будь ласка, дайте пораду: що і як треба робити? Пробувати подати документи ще раз чи їхати вчитися до Канади? Хоча можуть і не пропустити, скажуть – залишишся. З апеляцією ми вже «пролетіли», хоча я і так не вірив в успіх.
Олександр ЛУКАШЕВ.
...І ВІДПОВІДЬ ІММІГРАЦІЙНОГО КОНСУЛЬТАНТА
Дуже шкода, що автор листа і члени його сім'ї отримали відмову у в'їзді до Канади, але на те є цілком зрозумілі причини. У листі порушено дуже широке коло питань, але для початку хотілося б сконцентрувати увагу читачів на головному і принциповому: чому відмовили?
Боюся здатися неоригінальним, але, тим не менше, процес імміграції до Канади за професійною ознакою заснований на наявності професії в General Occupations List (GOL). Спеціальність «психолог» знаходиться в списку і трактується як Psychologist (NOC 4151).
Але існує ще одна цікава книга, яка відіграє неабияку роль в імміграційному процесі. Це National Occupational Classification (NOC) – національний класифікатор професій. У цій книзі описані всі вимоги, які пред'являються до кожної конкретної професії. Відкриємо її і прочитаємо, яким професійним вимогам повинен відповідати заявник, щоб мати право бути розглянутим як психолог.
Існує цілий ряд вимог до психолога. Але не будемо докладно зупинятися на них, оскільки в даному випадку не виконано найпершу вимогу, що пред'являється саме до професії психолога – наявність докторського ступеня – для оформлення в такі провінції як Онтаріо, Манітоба, Саскачеван, Британська Колумбія, Острів Принца Едуарда або Нова Шотландія.
Судячи з негативного результату, сім'я автора листа намагалася оформитися в одну з цих провінцій. Саме через відсутність докторського ступеня анульовано два найважливіші пункти оцінки даних заявника: професія і, відповідно, стаж роботи (оскільки психологом чоловіка автора листа не визнали).
Виходячи з цього, не можна звинувачувати імміграційного офіцера в упередженості. Він абсолютно чітко дотримувався процедури і жодним чином її не порушив. Що ж стосується дівчини «у віконечку», яка приймає документи від заявників, оцінка ваших шансів на імміграцію – це не її робота.
Тож можете подякувати тій людині, яка вам, як ви пишете, «зробила документи». Він спочатку показав свою повну некомпетентність у питаннях імміграції.
Тепер про знання англійської мови та горезвісний IELTS. У посольстві Канади в Києві практикують наступне: для об'єктивної оцінки вашого рівня знання мови та для розгляду теоретичної можливості проходження процесу без особистої співбесіди в посольстві заявнику пропонують скласти іспит IELTS. Адекватний рівень англійської мови, який у більшості випадків необхідний для успішного проходження процесу імміграції в канадському посольстві в Києві (Варшаві, Москві, Анкарі та будь-якому іншому канадському посольстві, яке розглядає питання імміграції) – це «well» (добрий). Він відповідає приблизно 6-ти балам з IELTS за шкалою від 1 до 9.
Згодні – цей іспит скласти непросто. Але дружина нашого читача спочатку отримала 5 балів, вказавши тим самим, що її знання англійської обмежене. Допомога перекладача на співбесіді не додала позитивного враження про рівень англійської мови заявника. А якщо знання англійської мови заявника обмежене, то напрошується питання: а яким, власне, чином він зможе навчатися і повноцінно працювати психологом у Канаді? Де гарантія того, що такий емігрант не поповнить армію велферщиків – тих, хто отримує грошові допомоги в Канаді?
Тож рішення консула відмовити автору листа та його дружині було абсолютно законним і логічним. Відмова в цій імміграційній справі була повністю заснована на тих даних і знаннях, які продемонстрував заявник.
За тоном листа складається враження, що працівники канадського консульства роблять усе можливе, щоб наш автор не іммігрував до Канади. Безсумнівно зворотнє: офіцери посольства ретельно відбирають кандидатів на загальних законних підставах. Нам відомий не один випадок, коли заявник, маючи критичну кількість балів за оцінкою своїх даних, добирав їх на співбесіді за рахунок такого фактора як «особисте враження». Цей критерій оцінюється імміграційним офіцером на співбесіді і показує, наскільки людина, на його думку, реально зможе адаптуватися до умов життя в Канаді.
За даними Міністерства імміграції Канади, країна планує прийняти 235 тисяч іммігрантів вже у 2002 році. Тисячі наших співвітчизників щорічно отримують у посольстві Канади в Києві візу на ПМЖ. Серед них не так багато заможних бізнесменів, а нобелівські лауреати, до речі, взагалі не були помічені.
Тож, повторюся, рішення імміграційного офіцера у цій справі – абсолютно обґрунтоване та адекватне. Апелювати таке рішення було б, щонайменше, смішно. Якщо ж подивитися на цю імміграційну справу ретроспективно, то цілком можливо, що як технік-механік наш читач міг би претендувати на отримання візи в Канаду за імміграційною програмою провінції Квебек. (Хоча стверджувати це, не глянувши на документи претендента, я не наважуся.) Справа в тому, що федеральні імміграційні влади та імміграційна служба провінції Квебек дивляться на потенційних кандидатів з різних позицій. Якщо федеральні провінції акцентують свою увагу на тому, що вони хочуть бачити спеціалістів, які вже відбулися, теоретично готових буквально на другий день перебування в Канаді вийти на роботу за спеціальністю, то влада Квебеку приділяє більше уваги потенціалу заявника. Саме цим зумовлено, наприклад, те, що віковий поріг, в рамках якого дають максимальну кількість балів – 44 роки у федеральних провінціях і 30 років – у Квебеку. Або ж можливість проходження за квебекською програмою спеціалістів майже всіх професій – за умови, що кандидат молодий, має освіту та мінімальні навички французької мови.
У канадському парламенті в першому читанні було прийнято проект нового закону про імміграцію, який, швидше за все, нівелює цю різницю. Новий імміграційний закон приділятиме основну увагу тому, наскільки потенційний іммігрант може швидко та успішно адаптуватися в Канаді. Але закон поки не набрав чинності, тому говорити про нього рано.
Хотілося б розвіяти ще один міф, що стосується проходження співбесіди в канадських посольствах в інших країнах. Вимоги у всіх посольствах Канади, які розглядають заяви на імміграцію, однакові. І дозвольте не погодитися з автором листа, який стверджує, що «там співбесіда проходить зрозумілою англійською мовою». Англійська мова скрізь однакова, важливі лише здібності до її сприйняття.
У мене на столі зараз лежить кілька справ, які переводять до Києва з канадського посольства у Варшаві. Причина досить банальна: жертви таких помилкових думок чекають на співбесіду вже більше півтора років. Для варшавського посольства пріоритетними в розгляді є громадяни Польщі та Білорусі. Будь-яка імміграційна справа має бути ретельно вивчена та перевірена. А адже досить важко, перебуваючи у Варшаві, перевірити робоче місце заявника з України. Тому часто документи передаються до київського посольства, тут перевіряються і відсилаються назад.
Природно, що у будь-якого консула виникає логічне запитання: «Чому ви – громадянин України, для оформлення якого існує імміграційний відділ посольства Канади в Києві, – йдете в обхід, на Варшаву? Мабуть, є що приховувати...» Те саме стосується, наприклад, Анкари чи Лондона. Моя порада – оформлюйтесь через київське посольство. Тим більше, що строки розгляду документів тут відрізняються на вигідну сторону від більшості інших посольств Канади, які розглядають потенційних іммігрантів. І вам самим, і вашому представнику буде набагато легше здійснювати контроль над розглядом своєї справи.
І, нарешті, останнє. Вся інформація, подана тут, абсолютно доступна та безкоштовна для всіх, хто звертається до нас за консультацією. Якби автор листа вчасно звернувся по допомогу, то як мінімум йому вдалося б заощадити 1.100 канадських доларів, витрачених марно. Що ще більш важливо – він би не втратив цілий рік, проведений у пустих сподіваннях. Я не думаю, що потрібно засуджувати імміграційні компанії за те, що вони беруть гроші за послуги та консультації. Інша річ, що право кожного – обирати, користуватися такими послугами чи ні.
Випадок з автором листа ще раз свідчить, що при всій видимості простоти імміграційного процесу, на яку багато хто сподівається, часом він таїть у собі масу підводних каменів і, як наслідок, вимагає професійних знань для його успішного завершення.
Антон БЕРГ,
імміграційний консультант фірми «ILS(1993)».