І з закритими кордонами у Євросоюзу повно проблем з нелегалами
Очевидне
Для початку про сам предмет суперечки. Судячи з опитувань, невеликий відсоток росіян розуміє, що йдеться зовсім не про вільне перетинання кордону з ЄС на будь-який термін, який заманеться. За словами заступника глави МЗС Олександра Грушка, скасування віз означає, що громадяни Росії та Євросоюзу отримають право перебувати на території один одного «лише 90 днів кожні півроку і без права на роботу».
Більше того, влада матиме право відмовити у в'їзді будь-кому, якщо вважатиме його небажаним елементом. Звичайно, для цього потрібні підстави. І, зрозуміло, є список осіб, в'їзд яких на територію нашої країни та країн ЄС обмежений, а то й зовсім заборонений. Як правило, йдеться про злочинців, а також про персон нон грата, яким перетин кордону заборонений з політичних мотивів. Для всіх інших скасування віз означає відсутність необхідності відвідувати консульства, проходити співбесіди та платити за наклейку в закордонному паспорті. Але зовсім не безперешкодний в'їзд у бажану країну.
Як пояснив «Підсумкам» перший заступник глави Федеральної міграційної служби (ФМС) Михайло Тюркін, після скасування візового режиму основний тягар із перевірки та контролю в'їжджаючих переноситься з консульств безпосередньо на кордон. За його словами, прикордонний режим при цьому посилюється: «Якщо зараз прикордонник бачить візу і особливо не замислюється, хто перед ним, оскільки цю людину вже перевірили, то у разі безвізового режиму вся тяжкість відповідальності падатиме на нього, і він явно буде суворішим».
Коротше, не пускатимуть росіянина до Європи або громадянина ЄС до Росії не за паспортом, а за зовнішнім виглядом. А також за секретними орієнтуваннями, закладеними в комп'ютер прикордонника. А раптом ви перебуваєте в розшуку за несплату аліментів або свого часу набешкетували в тій країні, яку знову збираєтеся відвідати? Що ж до нелегалів, то їх, на думку фахівців, після скасування віз має навіть поменшати. І все з тієї ж причини – посилення пильності на кордоні.
То чому ж при всіх плюсах нового порядку обидві сторони – і ЄС, і Росія – тягнуть зі скасуванням віз?
За словами заступника голови думського комітету з міжнародних справ Андрія Клімова, одна з причин – слабка захищеність південних рубежів Росії. Південь – один з основних шляхів не лише нелегальної міграції, а й наркотрафіку. У Брюсселі, зрозуміло, побоюються, що весь цей небажаний елемент – і люди, і наркотики – стане якщо не загрозою, то постійним головним болем європейських правоохоронців.
Друга технічна проблема – ступінь захищеності російських паспортів. Сьогодні, за словами Клімова, держава не в змозі забезпечити всіх росіян, які бажають виїхати за кордон, біометричними паспортами. А їх наявність – вимога Євросоюзу.
Втім, «залатати» південні рубежі та видати біометричні паспорти не так складно. Інша річ – перешкоди політичні. Рішення такого роду, як запровадження безвізового режиму з Росією, ухвалюються в ЄС консенсусом. Тим часом не всі країни – члени Євросоюзу сьогодні готові голосувати «за». Йдеться, перш за все, про країни Балтії та деякі держави Східної Європи.
«Противники безвізового режиму з Росією є, але їх можна перерахувати на пальцях», – заспокоює Грушко. Уламати європейських незгодних не так вже й складно. Ці країни перебувають у плачевному економічному становищі, і європейські гранди можуть змусити їх піти на поступки. Однак на шляху росіян до Європи та європейців у зворотному напрямку є й інша, більш істотна перешкода.
Очевидне неймовірне
Головне побоювання – неконтрольована міграція. Офіційно воно не спливає під час переговорів. Як запевняє заступник міністра Олександр Грушко, «є гарантії того, що ні Росію, ні ЄС не захоплять потоки мігрантів з території один одного – адже до розширення Євросоюзу між Росією та країнами Східної Європи діяв безвізовий режим, і жодних хвиль міграції». Все так, от тільки той безвізовий режим – початку 90-х років – припав на період історії, коли росіяни були переважно немобільні, а європейці не розглядали Росію як бажане місце проживання. З того часу багато міграційних потоків утекло.
Такий феномен, як «маятниковий» спосіб життя, став стійким соціологічним терміном: у Європі мільйони людей їздять на заробітки не те щоб в інше місто, а в іншу країну, а на вихідні повертаються додому. У такому ритмі, наприклад, живуть кілька мільйонів німців. ЄС – суцільний броунівський рух: поляки їдуть на заробітки до Німеччини, Франції, Швеції, чехи та словаки працюють в Австрії та Італії, естонці – у Фінляндії, болгари – у Греції.
Східна Європа давно випускає хвилі міграції різної частоти та величини. Так, чехів та угорців мігрувало мінімум, тоді як свої вітчизни покинуло значне число болгар, ще більше румунів та українців. У випадку ж з Молдовою приблизно половина населення постійно проживає за кордоном. Зараз потік мігрантів до ЄС стабілізувався і становить приблизно 200 тис. осіб на рік. Для порівняння: за 12 років (1990-2002 роки) Росія прийняла 8 млн мігрантів.
За словами глави прес-служби ФМС Костянтина Полтораніна, навіть зараз при візовому режимі трудових мігрантів із країн ЄС до Росії приїжджає не так уже й мало – близько 10% із усього потоку. У 2009 році російський кордон перетнули 12 млн іноземців, з яких три мільйони – «транзитники», сім мільйонів – трудова міграція і близько двох мільйонів – туристи та ті, хто прибув за приватними запрошеннями. Відповідно з Євросоюзу до нас на роботу приїхало 700 тис. громадян. І це без урахування молдован, багато з яких мають ще й румунський (єесівський) паспорт, але, приїжджаючи на заробітки до Росії, пред'являють, звісно, «безвізовий» молдавський.
Точних цифр про трудову міграцію з Росії до країн ЄС статистика не наводить. У ФМС з посиланням на рекрутингові фірми повідомили, що на роботу до Європи в минулому році виїхало 70 тис. росіян. У десять разів менше, ніж приїхало до нас на заробітки громадян ЄС! Навіть якщо врахувати неорганізовану трудову міграцію з Росії, все одно виходить, що європейців до нас на заробітки їде в рази більше, ніж наших людей до Євросоюзу.
Судячи з усього, саме глобалізація міграційних потоків лякає політиків. І не лише європейських, а й російських. Адже згідно з договорами про реадмісію, які Росія укладає з усіма країнами ЄС, ми та єдина Європа повинні приймати назад усіх своїх нелегалів. Однак у кожному випадку доведеться доводити факт порушення режиму перетину кордону. Та й взагалі виявлення та депортація нелегалів – справа надзвичайно трудомістка та дорога. Не дивно, що Москва наполягає на збереженні внутрішніх «віз» – реєстрації за місцем перебування.
Адже що виходить? Правила майбутнього безвізового режиму з ЄС ідентичні тим, що діють між Україною та Росією. Українські громадяни можуть вільно в'їжджати до нашої країни, а для влаштування на роботу зобов'язані отримувати дозвіл у ФМС та картку трудового мігранта. Однак роблять це далеко не всі. За оцінками міграційної служби, в Росії 3-4 млн нелегальних мігрантів.
За словами директора Центру міграційних досліджень Жанни Зайончковської, з нашої країни, як і раніше, їдуть висококваліфіковані кадри, тому «відкриття кордонів стимулюватиме владу та бізнес платити росіянам гідно за працю». Однак все пізнається в порівнянні. Безробіття в Росії значно нижче європейського рівня (в Іспанії, наприклад, воно становить 20% працездатного населення). А доходи росіян, як запевняють у Росстаті, досягли середньоєвропейського рівня і помітно перевищують зарплати в багатьох країнах – нових членах Євросоюзу.
Питання на засипку: де опиняться після скасування віз ті самі румунські та болгарські цигани, через висилку яких президент Франції Ніколя Саркозі вщент посварився з керівництвом ЄС? Чого ж простіше для власників європейських паспортів приїхати до Росії, а потім загубитися на її безкраїх просторах.