«Мігранти не шкідливі, а корисні, – заявив від імені несировинного сегменту ринку голова одного з найбільших у країні союзів підприємців. – І не тільки тому, що заповнюють робочі місця, а й тому, що більшу частину своїх доходів залишають у Росії». За його словами, російській діловій спільноті ще належить відчути нестачу трудових ресурсів, коли справдяться прогнози Міністерства економічного розвитку та торгівлі, що передбачають до 2010 року скорочення працездатного населення країни щонайменше на 2,5 млн осіб.
Втім, підприємцям вже зараз доводиться стикатися з проблемами. Насамперед кадровий голод б'є по галузях, у яких бізнес відзначає суттєве зростання «трудовитрат», зокрема по будівництву, де задіяно до 40% усіх гастарбайтерів у країні, та по переробній промисловості й торгівлі, на які припадає 30% мігрантів. Крім того, роботодавці відзначають «деградацію російської робочої сили». «Молодь втрачає навички минулого покоління, авторитет робітничої людини, нове покоління працювати не хоче, – поділилася своїми спостереженнями заступник голови «Ділової Росії» Олена Ніколаєва. – Я із задоволенням беру на роботу тих, кому вже за 50, у кого ще є гордість за професіоналізм».
Незважаючи на оголошення демографії пріоритетним напрямом російської соціальної політики, бізнесмени все ж наполягають на тому, що проблему нестачі трудових ресурсів для стабільного економічного розвитку необхідно вирішувати вже зараз, і не лише підвищуючи народжуваність. Тим більше, що є можливість використовувати ресурси країн СНД, громадяни яких зберегли з Росією ментальний, мовний та культурний зв'язок.
Однак і цей ресурс, за словами президента Асоціації будівельників Росії Миколи Кошмана, може стати предметом конкуренції та дефіцитом. «Активно будуються Казахстан і Україна вже починають перетягувати на себе ковдру трудової міграції», – вважає Микола Кошман. Ділова спільнота впевнена, що в умовах низької мобільності вітчизняної робочої сили мігранти анітрохи не ущемляють інтереси корінного населення, а займають найбільш «непрестижні» місця з низькими вимогами до рівня освіти. При цьому доходи гастарбайтерів стрімко наближаються до оплати праці росіян, однак мігранти, як і раніше, виграють за рахунок працездатності та невибагливості в побуті.
У такій ситуації представники середнього бізнесу зі зрозумілих причин не поділяють загальної задоволеності уряду від реалізації нової міграційної політики, хоча влада і була удостоєна похвали за спробу вибудувати цивілізовані механізми наповнення ринку праці. У той же час ділова спільнота категорично не згодна з репресивною позицією чиновників, які намагаються «приборкати і не пускати» в країну мігрантів.
За словами Олени Ніколаєвої, саме добросовісний бізнес, який відкрито «задекларував» свій трудовий резерв, першим прийняв на себе корупційний удар бюрократії. Про корупційну складову заявочної форми отримання дозволів на використання іноземної робочої сили, яка передбачає, що саме чиновник вирішуватиме, скільки і якої професії потрібно гастарбайтерів підприємцю, говорила й депутат Державної думи Маргарита Баржанова. На її думку, небезпечно перекладати на чиновників питання економічної доцільності залучення тим чи іншим підприємством працівників з-за кордону, не маючи уявлення про потреби країни в цілому.
За словами Бориса Тітова, особливі складнощі процедура заявки викликає у малого та середнього бізнесу, де потреби в іноземній робочій силі не настільки великі, але можуть варіюватися час від часу. Тому «Ділова Росія» у підсумковій резолюції конференції запропонувала офіційним представникам влади встановити для підприємців резерв щорічної квоти на видачу дозволів на роботу в розмірі не менше 50% від регіональної потреби у залученні мігрантів. Крім того, ділова спільнота сподівається, що держава позбавить роботодавців необхідності отримувати дозвіл на працівників, що залучаються з країн СНД, та амністує мігрантів «дореформеної» хвилі, які мають на руках трудові договори. Зі свого боку бізнес висловив готовність навчати іноземних працівників російській мові та боротися з нелегальними агентствами з підбору іноземного персоналу, створивши для членів «Ділової Росії» свою організацію з залучення зовнішніх трудових ресурсів.
Однак, судячи з виступів представників офіційної влади, скарги бізнесу – результат цілком природних «збоїв і непорозумінь» в умовах формування нового механізму управління міграційним потоком. За визнанням заступника міністра закордонних справ Олександра Яковенка, російському МЗС довелося попрацювати, щоб зміни в законодавстві не призвели до тертя на міжнаціональному та міждержавному рівні. Втім, чиновники впевнені, що й далі легше не буде, однак ці труднощі виправдані тим, що в країни з'явиться «реальний механізм регулювання міграційного потоку за такими критеріями, як кількість, кваліфікація, професія і навіть країна походження».
За словами директора департаменту трудових відносин та державної цивільної служби Мінздоровсоцрозвитку РФ Олександра Сафонова, усвідомлена міграційна політика держави тільки-но переходить на другий, складніший рівень. На першому було сформовано законодавство, що відповідає, на думку заступника керівника Федеральної міграційної служби В'ячеслава Поставніна, «світовим стандартам гуманізму». Вдалося, зокрема, зрівняти у правах мігрантів та російських громадян, підвищивши в середньому зарплату гастарбайтерів з 200 руб. до 500 руб. на день, а також змусивши роботодавця укладати договір та виконувати соціальні та страхові зобов'язання. Тепер же належить змінювати правову свідомість пересічних російських громадян та правоохоронних органів і вивчати потреби країни в іноземцях. Тому, як зазначає "Время новостей", відмова від заявного оформлення дозволів у плани чиновників не входить. Як і міграційна амністія.