Звернене днями до Федеральних зборів прохання глави держави якнайшвидше скоригувати чинний менше року новий закон «Про громадянство» не лише є визнанням президентом власних помилок, а й своєрідним вибаченням перед мільйонами співвітчизників за кордоном, пише Время новостей. Адже саме з ініціативи та під тиском пропрезидентських фракцій у 2002 році Держдумою РФ було прийнято закон «Про громадянство», що ускладнює умови отримання російського паспорта. Одночасно з цим посилилася й силова складова міграційної політики - службу, що відає справами приїжджих, «для наведення порядку» передали в підпорядкування МВС. У запалі побудови міграційної «вертикалі» Кремль залишив поза увагою аргументи своїх опонентів - в основному з правих партій. Тепер же президент у своєму посланні буквально процитував заступника голови партії «Яблуко» Сергія Митрохіна, який рік тому попереджав, що новий закон «Про громадянство» «фактично ставить бар'єр на шляху притоку людських ресурсів, які потрібні насамперед для вирішення економічних завдань і демографічних проблем». Володимир Путін визнав, що закони, які «були покликані навести лад у міграційних потоках, зробити їх прозорими», не сприяють вирішенню цих завдань, а радше створюють серйозні проблеми для великої кількості людей.
Юристи, які допомагають співвітчизникам із суміжних держав отримати російське громадянство, вважають, що представникам діаспор під час останніх поїздок Путіна по СНД нарешті вдалося донести до президента реальну картину того, що відбувається в посольствах та ОВІРах. «П'ять років із посвідкою на проживання, три роки в очікуванні посвідки на проживання, і всюди жахлива дозвільна система, перевірки, тривалі терміни розгляду документів. Тому навіть ті, хто має, здавалося б, підстави отримати російське громадянство (наприклад, народився на території Росії), зараз можуть зробити це лише в судовому порядку», - розповів консультант адвокатського бюро «Аксенов і партнери» Сергій Сичов. Сьогодні ці людські трагедії навіть не дивують своєю абсурдністю. Наприклад, викладач МДУ родом із Білорусі, який живе в Москві майже 20 років після закінчення аспірантури, і який просив не називати свого прізвища, вважає, що зокрема й про нього говорив Путін, як про «особу без громадянства у власній країні».
«Ці люди, які приїхали до нас, жили й працювали в Росії, брали участь у її політичному житті, багато хто з них служив у російській армії», - заявив у посланні президент, підкресливши, що понад мільйон людей, які приїхали до Росії після розпаду Радянського Союзу та до прийняття нового законодавства про громадянство, опинилися в найскладнішій життєвій ситуації. Володимир Путін закликав парламентаріїв за можливості якнайшвидше виправити закон. «Нам потрібні не заборони й перепони, нам потрібна ефективна імміграційна політика», - наголосив він у своєму посланні.
Але вчені-демографи та правозахисники вважають, що самими лише виправленнями закону ефективності не досягти, потрібно переглядати не лише нормативні акти, а й коригувати загальну міграційну політику, змінюючи її силовий вектор на економічний. «В принципі закон «Про громадянство» відповідає міжнародним нормам, - пояснила завідувачка лабораторії аналізу та прогнозування міграції населення Інституту народногосподарського прогнозування РАН Жанна Зайончковська. - Але міжнародним нормам не відповідають умови в Росії. Мігранти - це питання нашого національного доходу, темпів економічного зростання. І насамперед потрібні преференції, спрощена процедура реєстрації вихідців із країн колишнього СРСР, якщо ми не хочемо, щоб робочі місця займали вихідці з Азії».
Враховуючи останні настрої Кремля, сподівання демографів можуть отримати розвиток. Тим більше, що на роль провідника міграційної політики держави, окрім «провинилогося» МВС, претендує й Мінпраці. У всякому разі, глава цього відомства Олександр Починок одним із перших відгукнувся на виступ Володимира Путіна й заявив, що «Росія вже сьогодні потребує додаткових робочих рук, а ще за кілька років у зв'язку з несприятливими демографічними прогнозами ця проблема стане ще гострішою». Міністр висловився за «спрощення заповнення вакансій, що виникають, громадянами з країн ближнього зарубіжжя» і запропонував не просто скасувати систему квотування для іноземних робітників із країн СНД, а й зробити ринок праці в Росії відкритим. Більше того, Олександр Починок негайно продемонстрував, як це можна зробити, підписавши зі своїм азербайджанським колегою Алі Нагієвим угоду про співпрацю у підготовці соціальних кадрів, пенсійному забезпеченні іноземних робітників в обох країнах.