Після прийняття у 2002 році законів «Про громадянство РФ» та «Про правове становище іноземних громадян у РФ» мільйони громадян, які приїхали до Росії на постійне місце проживання з колишніх радянських республік, перейшли до розряду «іноземців». На початку листопада ФМС заявила, що у 2006 році буде проведено експеримент з амністування мільйона трудових мігрантів. Це відомство вважає, що гастарбайтерів дешевше легалізувати, ніж депортувати з країни. Якщо експеримент вдасться, він буде закріплений законодавчо.
Учасники «круглого столу» в «Росбалті» дійшли одностайної думки, що імміграційна амністія законодавчо не підготовлена. «Створилася парадоксальна ситуація: кількість нелегалів, на боротьбу з якими було спрямовано закони, прийняті у 2002 році, не зменшилася, а збільшилася, - заявила лідер руху „Форум переселенських організацій“ Лідія Графова. - Кількість трудових мігрантів сягає зараз 5 млн осіб. З них 1,5 млн роками стоять у черзі на отримання російського громадянства». Мільйони людей, вважає Графова, не можуть легалізуватися через те, що «отримання громадянства поставлено в пряму залежність від реєстрації за місцем проживання, а де бездомному мігранту взяти прописку?».
«Загрозу національній безпеці несе не сама по собі міграція, а менталітет чиновників, і в першу чергу в адміністрації президента», - заявив Валерій Тішков, директор Інституту етнології та антропології РАН, член Громадської палати. На його думку, чиновники ФМС переконані в тому, що, «вигнавши з ринків азербайджанців, можна зберегти в наявності всі фрукти - це «совкова» омана».
На інший суттєвий недолік підготовлюваної амністії звернула увагу учасників «круглого столу» Галина Вітковська, старший науковий співробітник Інституту народногосподарського прогнозування РАН. З одного боку, легалізація гастарбайтерів дозволить роботодавцям уникнути адміністративної та кримінальної відповідальності за наймання нелегальної робочої сили (карається штрафом до 500 тис. рублів або позбавленням волі на строк до п'яти років). З іншого боку, у нелегальній міграції зацікавлений сам роботодавець, оскільки нелегалу можна менше платити за працю. «Якщо трудовому мігранту будуть давати громадянство за наявності трудового договору з роботодавцем, то вся ідея про легалізацію буде поставлена під удар». Адже невідомо, що оберуть роботодавці: не мати проблем із паспортно-візовою службою чи нести підвищені витрати, пов'язані з наймом повноправного громадянина.