Канадську програму сімейного спонсорства чекають зміни
З наступного року в Канаді змінюються правила подання заяв на надання спонсорства батькам та бабусям/дідусям. Як зазначає «Русский Торонто», фактично йдеться про повернення до системи почергового розгляду заяв, яка діяла до 2017 року, та скасування лотереї.
На даний момент система прийому заяв на сімейне спонсорство для батьків та бабусь/дідусів працює наступним чином. Заяви від спонсорів приймаються без обмежень, накопичуються, після чого проводиться лотерея. Ті спонсори, чиї заяви потрапили у вибірку і які відповідають вимогам, отримують можливість надати сімейне спонсорство своїм родичам. Ті, кому не пощастило в лотереї, на цьому етапі втрачають можливість спонсорувати родичів і повинні брати участь у наступній лотереї.
Кількість відібраних за лотереєю заяв визначається квотою, яка встановлюється щорічно міністерством громадянства та імміграції Канади. На 2018 рік квота на кількість заяв для спонсорства батьків та бабусь/дідусів була встановлена на рівні 10 тисяч на рік, однак у липні поточного року її підняли вже до 17 тисяч на рік. Щоправда, у листопаді 2017 року міністр громадянства та імміграції Канади Ахмед Хуссен, оголошуючи плани свого міністерства на наступні три роки, говорив, що у 2018 році квота становитиме для цієї категорії 20 тисяч заяв. Тому є шанс, що до кінця року квоту буде збільшено ще, до запланованої позначки у 20 тисяч.
Що стосується запланованих змін, то, по-перше, ліберали вирішили відмовитися від ідеї лотереї та повернутися до того, що було до 2017 року, коли заяви відбиралися за принципом «хто перший подав заяву, того першого й обробляємо».
Попередня система працювала погано і викликала багато нарікань та претензій. У зв'язку з тим, що бажаючих спонсорувати своїх родичів завжди більше, ніж виділених квот, при діючій системі почергової обробки заяв усі намагалися подати свою заяву одразу, як тільки відкривався прийом, тобто буквально в перші години.
При цьому все одно складалася ситуація, що багато хто отримував відмову, оскільки їхня заява не потрапляла в потрібне місце в черзі. Через непрозорість системи та відсутність контролю за тим, яким чином були відібрані заяви, до неї була маса претензій, і нерідко ті, хто не потрапив до розгляду, подавали до суду на міністерство громадянства та імміграції.
Введення лотереї було спробою, причому далеко не найкращою, захистити себе від судових позовів та зняти відповідальність за результати відбору заяв. Однак ситуація, коли хтось мав брати участь у лотереї не один раз і чекати кілька років, а хтось проходив з першого разу, своєю чергою породила велику кількість незадоволених цією системою. Тому ліберали вирішили у 2019 році скасувати лотерею та повернутися до обробки заяв за принципом черговості подання, з усім набором супутніх проблем.
Другою новиною стало те, що ліберали заявили про збільшення квоти на 2019 рік до 20 тисяч заяв – хоча, як уже було сказано вище, таке підвищення було заплановано раніше, і ця квота мала діяти вже в поточному році. Тож новина ніякою новиною не є, це лише вміло подана інформація, яку ліберали намагаються обернути на свою користь у передвиборчий період.
В історії з поверненням до попередньої системи відбору заяв на спонсорство батьків та бабусь/дідусів цікаво наступне. Міністерство громадянства та імміграції Канади поділилося інформацією, що на червень 2018 року участі в лотереї очікувало 26 тисяч заяв. З урахуванням того, що в новому році буде подано не менше заяв, ніж у поточному, які до того ж додадуться до тих, що вже очікують розгляду, навряд чи квота у 20 тисяч якось врятує ситуацію.
Все це відбуватиметься на тлі федеральних виборів, які пройдуть восени 2019 року. При цьому позиції у Трюдо досить хиткі – результати опитувань показують дуже низьку підтримку як його особисто, так і очолюваної ним партії лібералів. Якщо говорити про його імміграційну політику, то вона викликає гостре невдоволення в країні, в тому числі серед іммігрантів, на яких ліберали якраз дуже розраховують на виборах.
Одним із моментів, які викликають роздратування серед іммігрантів, є якраз неможливість привезти до Канади своїх батьків через обмежені квоти, в той час як країна приймає рекордну кількість біженців. У зв'язку з цим канадці з числа іммігрантів резонно висловлюють невдоволення: ми тут працюємо, платимо податки, але не можемо привезти до Канади своїх батьків, яких, до того ж, зобов'язуємося утримувати. А в цей же час наші гроші з податків йдуть на утримання біженців, яких приймають у набагато більшій кількості, ніж спонсорованих батьків та бабусь/дідусів.
Такі настрої серйозно послаблюють підтримку правлячої партії серед іммігрантів, і очевидно, що у 2019 році ліберали будуть змушені з цим щось робити. Найлогічнішим кроком для них було б різке збільшення квоти на кількість прийнятих заяв зі спонсорства батьків та бабусь/дідусів, щоб обробити якщо не всі, то принаймні переважну більшість поданих заяв. Причому збільшити квоти ліберали можуть повторно в середині року, ближче до виборів, щоб завоювати симпатії виборців з числа етнічних громад.
З огляду на те, наскільки погані зараз позиції лібералів, такий сценарій більш ніж можливий. Тому тим, хто планує спонсорувати своїх батьків, варто серйозно подумати про те, щоб зробити це у 2019 році, оскільки це буде найбільш підходящий час для цього.